ПОПО́В Ген­надій Якович (06. 10. 1932, с. Челкор Караґандинської обл., Казах­стан — 30. 01. 2013, Одеса) — фахівець у галузі математичної фізики. Доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1965). Державна премія України у галузі науки і техніки (2009). Закінчив Одеський гідротехнічний ін­ститут (1954), де 1957–58 та 1961–71 й працював (від 1957 — інженерно-будівельний ін­ститут): 1963–67 — завідувач кафедри опору матеріалів. 1958–61 — у Новосибірському інженерно-будівельному ін­ституті (РФ); 1971–2013 — завідувач кафедри методів математичної фізики Одеського університету. Наукові дослідже­н­ня: контактні задачі теорії пружності; теорія лінійнодеформовуваних основ; метод ортогональних многочленів; інтегральні пере­творе­н­ня (методи їх виведе­н­ня і за­стосува­н­ня до кра­йових задач); методи, що ґрунтуються на залучен­ні кра­йових задач аналітичних функцій; методи, що ґрунтуються на залучен­ні рішень з неінтегровуваними особливостями; метод роз­ривних рішень; динамічні задачі; викори­ста­н­ня нових пере­творень рівнянь руху до кра­йових задач; шаруваті середовища.