Привододільні Ґорґани

ПРИВОДОДІ́ЛЬНІ ҐОРҐА́НИ  — група середньовисоких гірських хребтів і гір у внутрішній частині Українських Карпат біля північної межі середньої частини Закарпатської області, вздовж якої проходить Головний карпатський вододіл; невеликі фрагменти розташовані у прикрайовій південно-західній частині Івано-Франківської обл. Інша назва — Внутрішні Ґорґани. Переважні абсолютні висоти 1250–1500 м, максимальна — 1788 м (г. Братківська Велика). У північно-західній частині П. ґ. — на захід від р. Мокрянка — домінують короткі та масивні хребти висотою 1400–1600 м, окремі вершини підносяться вище 1700 м (Негровець — 1707 м, Стримба — 1719 м). У південно-східній частині з-поміж інших виділяється порівняно довгий і високий хребет карпатського простягання з вершинами понад 1700 м (гори Гропа — 1763 м, Братківська Велика — 1788 м, Чорна Клева — 1719 м та ін.), розчленований верхів’ями Тересви і Чорної Тиси (басейн Тиси–Дунаю) та Бистриці-Надвірнянської (басейн Дністра). П. Ґ. розташовані у межах Кросненської тектонічної депресії (Кросненського покриву). Їм відповідає ділянка, що зазнала відносного підняття й складена переважно стійкими до руйнування еоценовими та палеоценовими пісковиками. За особливостями рельєфу вони подібні до Скибових (Зовнішніх) Ґорґанів — вирізняються значним вертикальним розчленуванням, що сягає 700–800 м, значною крутістю схилів, наявністю глибоких поперечних долин і доволі масивних гір та хребтів, привершинні частини яких місцями вкриті кам’яними розсипищами. Проте, кам’яні розсипища поширені тут значно менше — зазвичай вони займають привершинні ділянки окремих гір і лише на одному із схилів. Найбільші хребти приурочені до антиклінальних складок і є більш-менш симетричними. Також тут місцями, зокрема під вершинами гір Негровець (1707 м) і Ясновець (1600 м) на хребті Пішконя та східніше від вершини з відміткою 1728 м на Братківському хребті, наявні форми льодовикового походження, відсутні у Скибових Ґорґанах. П. ґ. розглядають як окремий район у складі Верховинсько-Вододільної геоморфологічної (і фізико-географічної) області. Від Скибових Ґорґанів — частини області Скибових (Зовнішніх) Карпат — їх відділяє вузька смуга низькогірного рельєфу, витягнута вздовж краю Верховинсько-Вододільної області. Дві інші смуги прикрайового низькогір’я цієї ж області частково відділяють його територію від Полонинського хребта та Свидовецького масиву Полонинсько-Чорногірської області. Схили П. ґ. до висоти близько 1350–1400 м вкриті переважно ялиновими і буково-ялиновими лісами, вище — чагарниковим криволіссям з сосни гірської (жереп), трапляються мохово-лишайникові пустища, невеликі ділянки гірських лук. У верхів’ї р. Теребля, біля витоків її правої притоки, розташоване відоме оз. Синевир, найбільше в Українських Карпатах. Природоохоронні території: Національний природний парк «Синевир», Кедринський заказник та інші.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю