Жуков Вадим Андрійович

ЖУ́КОВ Вадим Андрі­йович (24. 12. 1993, АР Крим — 11. 04. 2023, м. Кремін­на Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.) — військовик. Головний сержант. Герой України (2024, посмертно). У дитинстві разом із батьками пере­їхав у Дні­пропетровськ. Від 2015 служив у Національній гвардії України, тривалий час — у 31-й бригаді імені О. Радієвського. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ (24 лютого 2022) знову зі зброєю в руках від­стоював територіальну цілісність України. Зробив значний внесок у звільне­н­ня Харківської обл. та оборону Кремін­ної. У лютому 2023 під­бив російський танк Т-80, що регулярно ви­їжджав на від­стань близько 100 м і здійснював об­стріл позиції від­діле­н­ня. 10 квітня 2023 вночі сили противника намагалися про­рвати позиції нацгвардійців. Вадим Жуков, ризикуючи жи­т­тям, кинув у групу окупантів гранату та змусив їх від­ступити. Зранку противник почав бити артилерією по українських позиціях. Тоді ж від осколкових поранень він і загинув. У квітні 2023 на фасаді рідного ліцею № 134 Вадиму Жукову встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю