Жуков Вадим Андрійович

Визначення і загальна характеристика

ЖУ́КОВ Вадим Андрійович (24. 12. 1993, АР Крим — 11. 04. 2023, м. Кремінна Сіверськодонецького р-ну Луганської обл.) — військовик. Головний сержант. Герой України (2024, посмертно). У дитинстві разом із батьками переїхав у Дніпропетровськ. Від 2015 служив у Національній гвардії України, тривалий час — у 31-й бригаді імені О. Радієвського. Брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ (24 лютого 2022) знову зі зброєю в руках відстоював територіальну цілісність України. Зробив значний внесок у звільнення Харківської обл. та оборону Кремінної. У лютому 2023 підбив російський танк Т-80, що регулярно виїжджав на відстань близько 100 м і здійснював обстріл позиції відділення. 10 квітня 2023 вночі сили противника намагалися прорвати позиції нацгвардійців. Вадим Жуков, ризикуючи життям, кинув у групу окупантів гранату та змусив їх відступити. Зранку противник почав бити артилерією по українських позиціях. Тоді ж від осколкових поранень він і загинув. У квітні 2023 на фасаді рідного ліцею № 134 Вадиму Жукову встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю