Добробабенко Богдан Григорович

ДОБРОБА́БЕНКО Бог­дан Григорович (14. 12. 1975, с. Седнівка Устинівського, нині Кропивницького р-ну Кірово­градської обл. — 19. 10. 2022, по­близу с. Пʼятихатки Бериславського р-ну Херсонської обл., похований 19. 11. 2022 у Львові) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Закінчив Луганський ін­ститут внутрішніх справ. Від­тоді майже 10 років працював у право­охорон­них органах у м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл. Після звільне­н­ня їздив на заробітки до Єгипту, був ін­структором з дайвінгу. Пізніше від­крив власну юридичну компанію. Брав участь у Революції гідності. Від 2014 як доброволець служив у 42-му баталь­йоні територіальної оборони. Виконував бо­йові зав­да­н­ня під час антитерористичної операції на Сході України. Був в оточен­ні по­близу м. Іловайськ, обороняв м. Вуглегірськ (обидва — Донецької обл.). Від 2016 мешкав у Львові та служив ін­структором від­ділу під­готовки офіцерів Між­народного центру миротворчості та без­пеки. На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) при­єд­нався до Інтернаціонального легіону. Згодом був при­значений командиром роти 96-го окремого механізованого баталь­йону 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади Корпусу резерву Збройних сил України. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено багато окупантів і ворожої техніки. Брав участь у звільнен­ні селищ Високопі­л­ля й Архангельське, сіл Іванівка, Миколаївка, Новопетрівка, Ольгинка та Трифонівка Бериславського р-ну. Загинув у бою по­близу с. Пʼятихатки, де й був спочатку похований (нині його могила — на Личаківському кладовищі).