Добробабенко Богдан Григорович
ДОБРОБА́БЕНКО Богдан Григорович (14. 12. 1975, с. Седнівка Устинівського, нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 19. 10. 2022, поблизу с. П’ятихатки Бериславського р-ну Херсонської обл., похований 19. 11. 2022 у Львові) — військовик. Капітан. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022). Закінчив Луганський інститут внутрішніх справ. Відтоді майже 10 років працював у правоохоронних органах у м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Після звільнення їздив на заробітки до Єгипту, був інструктором з дайвінгу. Пізніше відкрив власну юридичну компанію. Брав участь у Революції гідності. Від 2014 як доброволець служив у 42-му батальйоні територіальної оборони. Виконував бойові завдання під час антитерористичної операції на Сході України. Був в оточенні поблизу м. Іловайськ, обороняв м. Вуглегірськ (обидва — Донецької обл.). Від 2016 мешкав у Львові та служив інструктором відділу підготовки офіцерів Міжнародного центру миротворчості та безпеки. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) приєднався до Інтернаціонального легіону. Згодом був призначений командиром роти 96-го окремого механізованого батальйону 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади Корпусу резерву Збройних сил України. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено багато окупантів і ворожої техніки. Брав участь у звільненні селищ Високопілля й Архангельське, сіл Іванівка, Миколаївка, Новопетрівка, Ольгинка та Трифонівка Бериславського р-ну. Загинув у бою поблизу с. П’ятихатки, де й був спочатку похований (нині його могила — на Личаківському кладовищі).