Півень Василь Микитович
ПІ́ВЕНЬ Василь Микитович (06. 11. 1951, с. Велимче Ратнівського, нині Ковельського р-ну Волинської обл. — 30. 06. 2018, Одеса) — поет. Член НСПУ (1995). Закінчив філологічний факультет Одеського університету. Працював в Одесі: токарем, вчителем української мови та літератури середньої школи № 77, вихователем по роботі з глухонімими заводу сільськогосподарського машинобудування, старшим редактором редколегії кіностудії художніх фільмів. Писав українською та російською мовами. Автор поетичних збірок «Дзвони волинського неба» (1990), «Люби мене-не-покинь» (1992), «Ангел мой» (2000), «Остров Змеиный» (2003), «Ночной дирижер» (2003), «Партитура для янгола» (2005), «Квітка папороті» (2008; усі — Одеса).
Рекомендована література
- Шупта-В’язовська О. П’ять речень про Василя Півня // Півень В. Квітка папороті. О., 2008;
- Пішов із життя Василь Микитович Півень // Чорномор. новини. 2018, 5 лип.
Завантажити статтю
Людина 
