Шульга Микола Федорович

ШУЛЬГА́ Микола Федорович (15. 09. 1947, Харків — 23. 01. 2024, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1999), академік НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (2019). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002), премії імені О. Давидова (2000) та імені О. Ахієзера (2018) НАНУ. Закінчив Харківський університет (1971). Від 1973 працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний ін­ститут» НАНУ: 1986—87 — провід­ний науковий спів­робітник, 1987—97 — завідувач теоретико-екс­периментального від­ділу, 1997—2004 — директор-засновник Ін­ституту теоретичної фізики, 2004—15 — за­ступник генерального директора з наукової роботи, 2016—24 — генеральний директор Національного наукового центру; водночас 1991—2013 — професор, 2019—24 — завідувач кафедри фізики ядра та високих енергій, 2013—19 — завідувач кафедри ядерної та медичної фізики Харківського університету. 2015—24 — академік-секретар Від­діле­н­ня ядерної фізики та енергетики НАНУ. Віце-президент Українського фізичного товариства (2004—13), головний редактор журналу «Problems of atomic science and technology» (2016—24). У 2015 був одним із засновників Між­народної асоці­йованої лабораторії «Роз­робле­н­ня детекторних систем для екс­периментів на при­скорювачах і технологій для фізики при­скорювачів» (LIA IDEATE; Франція—Україна). Наукові дослідже­н­ня у галузі квантової електродинаміки, фізики високих енергій та ядерної фізики. Роз­винув теорію когерентної взаємодії частинок великої енергії з кри­сталами, перед­бачив ефект від­хиле­н­ня пучків частинок великої енергії при їх багатократному роз­сіян­ні на ланцюжках атомів зігнутого кри­стала (умова реалізації цього ефекту називається умовою Гриненка—Шульги), явище динамічного хаосу при русі швидких частинок у кри­сталах, ефект інтенсивного ви­промінюва­н­ня надбарʼєрних електронів у кри­сталах, ефект пригніче­н­ня ви­промінюва­н­ня релятивістських електронів у тонких шарах речовини (ефект Терновського—Шульги—Фоміна). За­пропонував низку ядерно-фізичних методів досліджень механізмів руху частинок у кри­сталах. Під його керівництвом створено новий науковий напрямок — фізика когерентних процесів при взаємодії частинок великої енергії з кри­сталічними та аморфними середовищами.

Завантажити статтю