Шульга Микола Федорович
ШУЛЬГА́ Микола Федорович (15. 09. 1947, Харків — 23. 01. 2024, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1985), професор (1999), академік НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (2019). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002), премії імені О. Давидова (2000) та імені О. Ахієзера (2018) НАНУ. Закінчив Харківський університет (1971). Від 1973 працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» НАНУ: 1986–87 — провідний науковий співробітник, 1987–97 — завідувач теоретико-експериментального відділу, 1997–2004 — директор-засновник Інституту теоретичної фізики, 2004–15 — заступник генерального директора з наукової роботи, 2016–24 — генеральний директор Національного наукового центру; водночас 1991–2013 — професор, 2019–24 — завідувач кафедри фізики ядра та високих енергій, 2013–19 — завідувач кафедри ядерної та медичної фізики Харківського університету. 2015–24 — академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАНУ. Віце-президент Українського фізичного товариства (2004–13), головний редактор журналу «Problems of atomic science and technology» (2016–24). У 2015 був одним із засновників Міжнародної асоційованої лабораторії «Розроблення детекторних систем для експериментів на прискорювачах і технологій для фізики прискорювачів» (LIA IDEATE; Франція–Україна). Наукові дослідження у галузі квантової електродинаміки, фізики високих енергій та ядерної фізики. Розвинув теорію когерентної взаємодії частинок великої енергії з кристалами, передбачив ефект відхилення пучків частинок великої енергії при їх багатократному розсіянні на ланцюжках атомів зігнутого кристала (умова реалізації цього ефекту називається умовою Гриненка–Шульги), явище динамічного хаосу при русі швидких частинок у кристалах, ефект інтенсивного випромінювання надбар’єрних електронів у кристалах, ефект пригнічення випромінювання релятивістських електронів у тонких шарах речовини (ефект Терновського–Шульги–Фоміна). Запропонував низку ядерно-фізичних методів досліджень механізмів руху частинок у кристалах. Під його керівництвом створено новий науковий напрямок — фізика когерентних процесів при взаємодії частинок великої енергії з кристалічними та аморфними середовищами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Излучения релятивистских частиц в монокристаллах // Успехи физических наук. 1982. Т. 137 (співавт.); Turning a beam of high energy charged particles by means of scattering by atomic rows of a curved crystal // Pis’ma Zh. Eksp. Teor. Fiz. 1991. Vol. 54; Электродинамика высоких энергий в веществе. Москва, 1993 (співавт.); Некоторые вопросы теории рассеяния быстрых частиц в веществе и во внешних полях. К., 2010; On ionization energy losses of ultra-relativistic half-bare electron // Phys. Lett. A. 2012. Vol. 376 (співавт.); Geometrical optics method in the theory of channeling of high energy particles in crystals // Phys. Lett. B. 2019. Vol. 791 (співавт.); Energy loss by relativistic electron ensembles due to coherent excitation and ionization of atoms // Phys. Rev. Accel. Beams. 2020. Vol. 23 (співавт.); On the possibility of extracting part of a beam of negatively charged particles from an accelerator using a bent crystal // Eur. Phys. J. C. 2023. Vol. 83 (співавт.).
Рекомендована література
- Член-корреспондент НАН Украины Николай Федорович Шульга: к 60-летию со дня рождения. Х., 2007;
- Таньшина А. Наш співвітчизник академік Микола Шульга // Світогляд. 2017. № 4;
- Слюсаренко Ю. В. Наука в житті і життя в науці. До 75-річчя від дня народження академіка НАН України М. Ф. Шульги // Problems of atomic science and technology. 2022. № 5;
- Пам’яті Миколи Федоровича Шульги // Там само. 2024. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
