Шулик Надія Митрофанівна
ШУЛИ́К Надія Митрофанівна (27. 03. 1922, м-ко Петриківка Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині с-ще Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 03. 05. 1992, там само) — художниця петриківського розпису. Заслужений майстер народної творчості УРСР (1981). Членкиня СХУ (1965). Закінчила Петриківську школу декоративного розпису (1941; викладач Т. Пата). Основні галузі — вишивка, декоративний розпис на папері темперою, підлаковий розпис на дереві та альфрейний настінний розпис. Працювала на Петриківській фабриці художніх виробів «Дружба», у цеху петриківського розпису Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату (1960–80). Брала учать у виконанні розписів для Будинку художника («Зозулі на калині», 1977), хатніх інтер’єрів у Музеї народної архітектури та побуту України (1979), залу засідань Українського комітету захисту миру в Маріїнському палаці («Голуби миру у квітах»; усі — Київ). Окремі роботи зберігаються у Дніпровському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- декоративні панно — «Букет» (1960; 1961; 1975), «Хай завжди буде сонце!» (1965), «Земле моя рідна» (1966), «Золоті квіти» (1974), «Квіти» (1978), «Кучерявки» (1980), «Квіти мого дитинства», «Осіннє», «Веселі барви» (усі — 1981); шкатулки «Квіти» (1960; 1968); листівки — «Червона квітка» (1967), «Квіти» (1973); ваза «Квіткова» (1980); ілюстрація «Квіти» на форзаці книги «Наука і культура» (1988).
Рекомендована література
- Глухенька Н. О. Петриківські народні умільці: Каталог виставки декор. розпису. Дн., 1969;
- Її ж. Все можна сказати квітами // Наука і культура. 1988. Вип. 22.