Штанко Володимир Олексійович

Визначення і загальна характеристика

ШТАНКО́ Володимир Олексі­йович (04. 04. 1981, Київ) — графік. Син Олексія та Катерини Штанків. Премія імені Н. Забіли (2009), імені Г.-К. Андерсена (м. Базель, Швейцарія, 2012; за ілюстрації до ви­да­н­ня «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя); від­знака «Білі ворони-2012» на Франкфуртському книжковому фестивалі (Німеч­чина, 2012; за ілюстрації до книжки «Казка про Старого Лева» М. Савки). Член НСХУ (2018). Закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (Київ, 2006; викладачі Г. Галинська, В. Пере­вальський, В. Мітченко), асисентуру-стажува­н­ня при ній (2009; викладач Г. Галинська). Від­тоді — на творчій роботі. Основна галузь — графіка, книжкова ілюстрація. Спів­працює з видавництвами «Дитяча преса», «Грані-Т», «Зна­н­ня», «На­вчальна книга — Бог­дан» (усі — Київ), «Видавництво Старого Лева» (Львів), «Теза» (Він­ниця). Ілюструє пере­важно книжки для дітей. Художник приділяє багато уваги психології персонажів; його герої кумедні й дотепні; їхні зображе­н­ня створюють теплу атмо­сферу, покращують на­стрій юних читачів. Про­ілюстрував значну кількість ви­дань, зокрема «Павучок із бабиного літа» В. Чухліба (К., 2004), «Габріель і сталевий лісоруб» М. та С. Дяченків (Він­ниця, 2005), «Людвіґові Хитрому — ура, ура, ура!» Я. Екгольма (Львів, 2008), «Зелена квітка тиші» М. Григоріва (2010), «Таємне товариство Боягузів та Брехунів» (2012), «Таємне товариство Ботанів» (2017), «Таємне товариство Близнюків» (2018), «Таємниця Пурпурової планети», «Таємне товариство Блазнів» (обидва — 2019; усі — Київ) Лесі Ворониної, «Метелик, який тупнув ніжкою» (Львів, 2012), «Як написали найпершого листа» (2017), «Як вигадали абетку» (2018), «Як вигадали табу» (2019), «Як Кіт блукав, де заманеться», «Як Верблюд став горбатим. Як Кит став вусатим» (обидва — 2020), «Як Краб грався морем», «Як Носоріг шкуру здобув. Як Кенгуру став цибатим» (обидва — 2021; усі — Тернопіль) Дж.-Р. Кіплінґа, «Чарівний пагорб» Г.-Х. Андерсена (2013), «Казки Різдва» Б. Матіяш (кн. 1—2, 2013—14), «Слон Трубальський» Ю. Тувіма (2016; усі — Львів), «Лось» (2018), «Сімʼя дикої качки» Є. Гуцала (обидва — Київ), «Родин­на абетка» (обидва — 2019), «День народже­н­ня Старого Лева» (у збірці «Нові казки Старого Лева», 2021) М. Савки (обидва — Львів), «Паровозик раз-два-три» В. Чернишенка (Тернопіль, 2024). Учасник всеукраїнських мистецьких ви­ставок від 2004. У Києві 2013 від­булася ви­ставка робіт родини Штанків.

Тв.: літо­графії — «Натхне­н­ня» (2002), «Львівські сутінки» (2007); «Сутінки» (2004), акварельований офорт «Думи про Україну» (2005), «Нашестя Чеширських Котів» (обидва — 2005).

Літ.: Грант Президента України. Володимир Штанко: Буклет. К., 2009.

О. А. Воронина

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю