Шинкарук Володимир Іларіонович
Визначення і загальна характеристика
ШИНКАРУ́К Володимир Іларіонович (22. 04. 1928, с. Гайворон Володарського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 29. 11. 2001, Київ) — філософ, громадсько-політичний діяч. Доктор філософських наук (1964), професор (1965), академік НАНУ (1978), член-кореспондент АН СРСР (1981). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Премія імені Д. Мануїльського АН УРСР (1977). Золота медаль Геґелівського товариства (Франція, 1964). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1998). Народний депутат УРСР (1985—89) та СРСР (1989—91). Закінчив Київський університет (1950). Працював у ньому: 1965—68 — декан філософського факультету, від 1967 — завідувач кафедри етики, естетики і логіки; 1968—2001 — директор Інституту філософії НАНУ (Київ). Головний редактор ж. «Філософська думка» (1969—71, 1979—89, 1995—2001). Президент товариства «Знання» України (1984—99). У ВР УРСР очолював робочу групу з підготовки матеріалів нового мовного законодавства. Голова редколегій повних зібрань творів Г. Сковороди, Ф. Прокоповича; «Філософського словника» (1973; 1986), «Історії філософії на Україні» (т. 1—3, 1987) та «Філософського енциклопедичного словника» (2002; усі — Київ). Фундатор київської світоглядно-антропологічної школи. Наукові дослідження присвячені історії діалектичного матеріалізму, української філософії, німецької класичної філософії.
Пр.: Логика, диалектика и теория познания Гегеля. 1964; Філософія Григорія Сковороди. 1972 (співавт.); Теория познания, логика и диалектика И. Канта. 1974; Единство диалектики, логики и теории познания. 1977; Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения. 1984 (співавт.); Феномен української культури: методологічні засади осмислення. 1996 (співавт.); Вибрані твори: У 3 т. 2003—05 (усі — Київ).
Літ.: Владимир Илларионович Шинкарук: Биобиблиография ученых УССР. К., 1988; Табачковський В. Феноменологія антропологічних ідей В. Шинкарука (до 75-річчя з дня народж. вченого) // Філософська думка. 2003. № 3; Андрос Є. В. Шинкарук як ініціатор антропологічного повороту в українській філософії XX сторіччя // Трибуна. 2008. № 3/4; Філософські діалогиʼ2010. Вип. 4, ч. 1: Філософсько-антропологічні читання: творча спадщина В. І. Шинкарука та сьогодення. К., 2010; Філософсько-антропологічні студіїʼ2012. Ч. 2: Творча спадщина В. І. Шинкарука та сьогодення (до 80-ліття від дня народж.). К., 2012.
А. М. Єрмоленко
Додаткові відомості
- Основні праці
- Логика, диалектика и теория познания Гегеля. 1964; Філософія Григорія Сковороди. 1972 (співавт.); Теория познания, логика и диалектика И. Канта. 1974; Единство диалектики, логики и теории познания. 1977; Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения. 1984 (співавт.); Феномен української культури: методологічні засади осмислення. 1996 (співавт.); Вибрані твори: У 3 т. 2003–05 (усі — Київ).