Площак Мирослав Федорович

ПЛОЩА́К Мирослав Федорович (псевдонім — Білий; 31. 10. 1931, с. Пʼядики, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — учасник національно-визвольного руху. Брат В. Площака. Під час 2-ї світової війни збирав зброю, мав звʼязок з ОУН, допомагав пов­станцям. Працював на виробництві. 1955 став членом-засновником молодіжної організації Обʼ­єд­нана партія визволе­н­ня України (ОПВУ), що ставила за мету обʼ­єд­нати у боротьбі за незалежність України всі верстви населе­н­ня, спираючись на Кон­ституцію СРСР, адже вона залишала право за кожною республікою вийти з нього. Члени ОПВУ мали намір звʼязатися із подібними організаціями в інших республіках. Збори проводили щоразу в інших місцях, ви­ставляли охорону, дотримувалися кон­спірації, мали псевдоніми. Однак інфільтровані в ОПВУ колишні політвʼязні, завербовані КДБ, видали її. 8 грудня 1958 заарештований, 10 березня 1959 за звинуваче­н­ням у проведен­ні антирадянської націоналістичної діяльності засуджений до 10-ти р. увʼязне­н­ня у таборах суворого режиму. Покара­н­ня від­бував у Красноярському краї та Мордовії (обидва — РФ). Коли до таборів при­йшли шістдесятники (Л. Лукʼяненко, Бог­дан і Михайло Горині), П. брав участь у пере­ховуван­ні й пере­дачі на волю інформації про становище політвʼязнів. 1968 звільнений. Працював на виробництві. З початком «пере­будови» від кінця 1980-х рр. брав активну участь у громадському і політичному житті, зокрема від­крит­ті могили Січових стрільців, діяльності Української Гельсинської спілки, Братства Вояків УПА.