Площак Мирослав Федорович

ПЛОЩА́К Мирослав Федорович (псевдонім — Білий; 31. 10. 1931, с. П’ядики, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — учасник національно-визвольного руху. Брат В. Площака. Під час 2-ї світової війни збирав зброю, мав зв’язок з ОУН, допомагав повстанцям. Працював на виробництві. 1955 став членом-засновником молодіжної організації Об’єднана партія визволення України (ОПВУ), що ставила за мету об’єднати у боротьбі за незалежність України всі верстви населення, спираючись на Конституцію СРСР, адже вона залишала право за кожною республікою вийти з нього. Члени ОПВУ мали намір зв’язатися із подібними організаціями в інших республіках. Збори проводили щоразу в інших місцях, виставляли охорону, дотримувалися конспірації, мали псевдоніми. Однак інфільтровані в ОПВУ колишні політв’язні, завербовані КДБ, видали її. 8 грудня 1958 заарештований, 10 березня 1959 за звинуваченням у проведенні антирадянської націоналістичної діяльності засуджений до 10-ти р. ув’язнення у таборах суворого режиму. Покарання відбував у Красноярському краї та Мордовії (обидва — РФ). Коли до таборів прийшли шістдесятники (Л. Лук’яненко, Богдан і Михайло Горині), П. брав участь у переховуванні й передачі на волю інформації про становище політв’язнів. 1968 звільнений. Працював на виробництві. З початком «перебудови» від кінця 1980-х рр. брав активну участь у громадському і політичному житті, зокрема відкритті могили Січових стрільців, діяльності Української Гельсинської спілки, Братства Вояків УПА.

Завантажити статтю