Чепур Дмитро Венедиктович
ЧЕ́ПУР Дмитро Венедиктович (02. 11. 1923, с. Городище Чорнухинського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 10. 06. 1983, Ужгород) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1971). Заслужений працівник вищої школи УРСР (1975). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Київський університет (1949), де 1949–56 й працював. Від 1956 — в Ужгородському університеті: 1956–57 — декан фізико-математичного факультету, від 1957 — завідувач кафедри загальної фізики, 1961–62 — проректор з навчальної роботи, 1962–77 — ректор, водночас від 1963 — засновник і завідувач кафедри фізики напівпровідників, при якій створив науково-дослідну групу, що 1972 переросла в проблемну науково-дослідну лабораторію синтезу і комплексних досліджень властивостей нових напівпровідникових речовин складного складу. Наукові дослідження присвячені фізиці твердого тіла, електрофізичним та оптичним властивостям монокристалів йодистої ртуті та кадмію, вивченню кристалів типу SbSJ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Загальний фізичний практикум. Ч. 1–3. Уж., 1963–66; Полупроводниковая электроника. Уж., 1971; Введение в физику: Текст лекций. Уж., 1977; Сложные полупроводники. Получение, свойства, применение. Уж., 1981; Сложные халькогениды и халькогалогениды. Л., 1983 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Семак Д. та ін. Людина, вчений, педагог, ректор. Д. В. Чепурові було б 70 // Ужгородський університет. 1993, 9 груд.;
- Професор Д. В. Чепур — вчений, педагог, організатор науки й освіти. Уж., 2001;
- До 100-річчя Дмитра Венедиктовича Чепура // РІО. Закарпатська народна газета. 2023, 2 листоп.
Завантажити статтю
Людина 
