Панасенко Леонід Миколайович

ПАНА́СЕНКО Леонід Микола­йович (25. 04. 1949, с. Перковичі Ковельського р-ну Волинської обл. — 10. 03. 2011, м. Ялта, АР Крим) — письмен­ник-фантаст, журналіст. Член НСПУ (1979). Лауреат Державної премії АР Крим (1997), літературних премій. На­вчався у школі-інтернаті Луцька, 1958—67 виховувався у дитячому будинку. Закінчив заочне від­діле­н­ня факультету журналістики Київського університету (1974). Працював у редакціях газет у Ковелі (Волинська обл., 1967—69), Луцьку (1969—72), від 1972 — завідувач від­ділу сатири і гумору г. «Днепр вечерний», редактор видавництва «Промінь», водночас очолював Клуб фантастів при обласному від­ділен­ні СП СРСР у Дні­пропетровську (нині Дні­про). Від 1988 — головний редактор видавництва «Таврія» у Сімферополі, був головою СП Криму (від 1991) та одного з комітетів РМ АР Крим (1993—2003). Писав українською та російською (самопереклад) мовами. Дебютував 1965 фантастичним оповіда­н­ням «Поверне­н­ня “Прометея”» у ковельській ра­йон­ній газеті. Публікувався у журналах «Наука i суспiльство», «Зна­н­ня та праця», «Техника — молодежи», «Вокруг света», «Природа и человек», «Лидер», «Радуга» та ін. Окрім фантастики, писав прозу з елементами фантастики, притчі та казки. Творчості П. притаман­ні глибокий психологізм, зверта­н­ня до філософських про­блем буття, ліризм та афористичність письма. Критики називають П. яскравим пред­ставником «мʼякої» фантастики. У доробку — фантастичні біо­графічні оповіда­н­ня про ві­домих письмен­ників-романтиків: «Затока Недоторки» (про О. Гріна), «Ніжність усіх зірок» і «Місток через ніч» (про А. де Сент-Екзюпері), «З Макондо звʼязку немає?» (про Ґ.-Ґ. Маркеса), «Сліди на мокрому піску» (про Р. Бредбері). З остан­нім, після публікації оповіда­н­ня англійською мовою в антології «Радянська література» (1980), під­тримував дружні звʼязки і листувався. Окремі твори П. пере­кладені й опубліковані багатьма мовами.

Завантажити статтю