Панасенко Леонід Миколайович

ПАНА́СЕНКО Леонід Миколайович (25. 04. 1949, с. Перковичі Ковельського р-ну Волинської обл. — 10. 03. 2011, м. Ялта, АР Крим) — письменник-фантаст, журналіст. Член НСПУ (1979). Лауреат Державної премії АР Крим (1997), літературних премій. Навчався у школі-інтернаті Луцька, 1958–67 виховувався у дитячому будинку. Закінчив заочне відділення факультету журналістики Київського університету (1974). Працював у редакціях газет у Ковелі (Волинська обл., 1967–69), Луцьку (1969–72), від 1972 — завідувач відділу сатири і гумору г. «Днепр вечерний», редактор видавництва «Промінь», водночас очолював Клуб фантастів при обласному відділенні СП СРСР у Дніпропетровську (нині Дніпро). Від 1988 — головний редактор видавництва «Таврія» у Сімферополі, був головою СП Криму (від 1991) та одного з комітетів РМ АР Крим (1993–2003). Писав українською та російською (самопереклад) мовами. Дебютував 1965 фантастичним оповіданням «Повернення “Прометея”» у ковельській районній газеті. Публікувався у журналах «Наука i суспiльство», «Знання та праця», «Техника — молодежи», «Вокруг света», «Природа и человек», «Лидер», «Радуга» та ін. Окрім фантастики, писав прозу з елементами фантастики, притчі та казки. Творчості П. притаманні глибокий психологізм, звертання до філософських проблем буття, ліризм та афористичність письма. Критики називають П. яскравим представником «м’якої» фантастики. У доробку — фантастичні біографічні оповідання про відомих письменників-романтиків: «Затока Недоторки» (про О. Гріна), «Ніжність усіх зірок» і «Місток через ніч» (про А. де Сент-Екзюпері), «З Макондо зв’язку немає?» (про Ґ.-Ґ. Маркеса), «Сліди на мокрому піску» (про Р. Бредбері). З останнім, після публікації оповідання англійською мовою в антології «Радянська література» (1980), підтримував дружні зв’язки і листувався. Окремі твори П. перекладені й опубліковані багатьма мовами.

Завантажити статтю