Панасенко Леонід Миколайович
ПАНА́СЕНКО Леонід Миколайович (25. 04. 1949, с. Перковичі Ковельського р-ну Волинської обл. – 10. 03. 2011, м. Ялта, АР Крим) – письменник-фантаст, журналіст. Член НСПУ (1979). Лауреат Державної премії АР Крим (1997), літературних премій. Навчався у школі-інтернаті Луцька, 1958–67 виховувався у дитячому будинку. Закінчив заочне відділення факультету журналістики Київського університету (1974). Працював у редакціях газет у Ковелі (Волинська обл., 1967–69), Луцьку (1969–72), від 1972 – завідувач відділу сатири і гумору г. «Днепр вечерний», редактор видавництва «Промінь», водночас очолював Клуб фантастів при обласному відділенні СП СРСР у Дніпропетровську (нині Дніпро). Від 1988 – головний редактор видавництва «Таврія» у Сімферополі, був головою СП Криму (від 1991) та одного з комітетів РМ АР Крим (1993–2003). Писав українською та російською (самопереклад) мовами. Дебютував 1965 фантастичним оповіданням «Повернення “Прометея”» у ковельській районній газеті. Публікувався у журналах «Наука i суспiльство», «Знання та праця», «Техника – молодежи», «Вокруг света», «Природа и человек», «Лидер», «Радуга» та ін. Окрім фантастики, писав прозу з елементами фантастики, притчі та казки. Творчості П. притаманні глибокий психологізм, звертання до філософських проблем буття, ліризм та афористичність письма. Критики називають П. яскравим представником «м’якої» фантастики. У доробку – фантастичні біографічні оповідання про відомих письменників-романтиків: «Затока Недоторки» (про О. Гріна), «Ніжність усіх зірок» і «Місток через ніч» (про А. де Сент-Екзюпері), «З Макондо зв’язку немає?» (про Ґ.-Ґ. Маркеса), «Сліди на мокрому піску» (про Р. Бредбері). З останнім, після публікації оповідання англійською мовою в антології «Радянська література» (1980), підтримував дружні зв’язки і листувався. Окремі твори П. перекладені й опубліковані багатьма мовами.
Тв.: Майстерня для безсмертних. Дн., 1978; Садовники Солнца. Дн., 1981; Сентябрь – это навсегда. Дн., 1983; Мастерская для Сикейроса. Москва, 1986; Тайна Ржавых, или Приключения Удивленыша. Дн., 1986; Без вас невозможно. К., 1987; Танцы по-нестинарски. Дн., 1988; Плач в комнате смеха. Сф., 2001; Взятка Харону. Сф., 2004; 2011; Случайный рыцарь. Сф., 2006; Тезаурус, или Невостребованные мыслеформы.Сф., 2010; ВЧК-2: Иногда я дышу им в затылок. Сф., 2010 (співавт.). Літ.: Савченко В. Дебют фантаста: [про першу книгу Л. Панасенка «Майстерня для безсмертних»] // Знання та праця. 1978. № 7; Гей В. Майстерня для безсмертних // Дніпро. 1979. № 4; Коновалов Д. Гектор починає сміятись // Літературна Україна. 1980, 25 лип.; Филатов В. О книге Л. Панасенко «Сентябрь – это навсегда» // Новый мир. 1984. № 8; Марсианский привет из Лос-Анджелеса: [О переписке Л. Панасенко с Р. Брэдбери] // Сельс. жизнь. 1990, 4 апр.; Миры Леонида Панасенко: Биобиблиогр. справоч. Сф., 2009; Гаевский В. Уходят Садовники Солнца: [памяти Леонида Панасенко] // Южная столица [Симферополь]. 2011, 18 марта.
В. В. Савченко
Основні твори
Майстерня для безсмертних. Дн., 1978; Садовники Солнца. Дн., 1981; Сентябрь – это навсегда. Дн., 1983; Мастерская для Сикейроса. Москва, 1986; Тайна Ржавых, или Приключения Удивленыша. Дн., 1986; Без вас невозможно. К., 1987; Танцы по-нестинарски. Дн., 1988; Плач в комнате смеха. Сф., 2001; Взятка Харону. Сф., 2004; 2011; Случайный рыцарь. Сф., 2006; Тезаурус, или Невостребованные мыслеформы.Сф., 2010; ВЧК-2: Иногда я дышу им в затылок. Сф., 2010 (співавт.). Літ.: Савченко В. Дебют фантаста: [про першу книгу Л. Панасенка «Майстерня для безсмертних»] // Знання та праця. 1978. № 7; Гей В. Майстерня для безсмертних // Дніпро. 1979. № 4; Коновалов Д. Гектор починає сміятись // Літературна Україна. 1980, 25 лип.; Филатов В. О книге Л. Панасенко «Сентябрь – это навсегда» // Новый мир. 1984. № 8; Марсианский привет из Лос-Анджелеса: [О переписке Л. Панасенко с Р. Брэдбери] // Сельс. жизнь. 1990, 4 апр.; Миры Леонида Панасенко: Биобиблиогр. справоч. Сф., 2009; Гаевский В. Уходят Садовники Солнца: [памяти Леонида Панасенко] // Южная столица [Симферополь]. 2011, 18 марта.