Удовиченко Григорій Михайлович
Визначення і загальна характеристика
УДОВИЧЕ́НКО Григорій Михайлович (31. 01. 1917, м. Костянтиноград Полтавської губ., нині Красноград Харківської обл. — 12. 03. 2003, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1976). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Навчався у Полтавському педагогічному інституті (1937–41), закінчив Харківський університет (1948). Працював викладачем української мови та літератури в Красноградському педагогічному училищі (1948–50); Ужгородському університеті (1953–58); старшим науковим співробітником відділу лексикології та лексикографії Інституту мовознавства АН УРСР (1956–65); від 1965 — у Національному педагогічному університеті (обидва — Київ): доцент кафедри української мови, декан філологічного факультету, 1973–76 — проректор з наукової роботи, 1976–2000 — професор кафедри української мови. Наукові дослідження стосуються української фразеології, синтаксису (зокрема структурно-семантичних різновидів словосполучень), стилістики, структурної лінгвістики, етнолінгвістики, загального мовознавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Предмет фразеології та семантичні типи фразеологізмів. 1965; Словосполучення в сучасній українській літературній мові. 1968; Словник українських ідіом. 1968; 1984; Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень: Навч. посіб. 1980; Фразеологічний словник української мови: У 2 т. 1984; Загальне мовознавство: Проблеми. Методи. 1994 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
