Сяйво

«СЯ́ЙВО» — видавництво. Діяло 1913—30 у Києві. Засноване П. Комен­дантом. Дебютувало у березні 1913 збіркою поезій «В сяйві мрій» М. Вороного. 1913—14 видавали літературно-мистецький журнал «Сяйво». Під час 1-ї світової війни діяльність припинено, від­новлено 1918 П. Комен­дантом і М. Семенком. У роботі видавництва брали участь М. Зеров, О. Бургардт, Ю. Меженко, Ф. Якубовський, Г. Пустовійт, М. Рильський та ін. Серед ви­дань — збірки поезій «Соняшні кларнети» П. Тичини, «Світотінь» В. Ярошенка, «Девʼять поем» М. Семенка, оповіда­н­ня «Старий моряк» В. Джекобса, гумореска «Невин­на дівчинка» О. Фабріціуса, поезії «На березі Ка­стальському» О. Слісаренка, «На грані» Д. Загула, сатирична легенда «Чудо Святого Антонія» М. Метерлінка, збірка новел «Шуми весняні» М. Івченка, поезії «Похід життя» Г. Журби, драматична фантазія «Маг» Й. Ґюнтера. Від 1919 роз­почато випуск місячника літератури і мистецтва «Музагет» (через політичну ситуацію ви­йшло лише 3 числа). Після націоналізації видавництва 1919 його діяльність занепала і від­родилася лише у період НЕПу 1925 — ви­йшли «Байки» В. Ярошенка та «Само­учитель української мови» М. Сабалдиря і М. Грунського. Книжки друкували у серіях бібліотек: «Українська повість», «Всесвітнє письменство», «Закордон­на література», «Народна», «Гумористична», «Маленька ілюстрована», «Театральна» та ін. Почали реалізацію видавничих проєктів творів українських і зарубіжних письмен­ників-класиків, яких ви­вчали за новими про­грамами у школах. Поза серіями ви­дано 2-томник творів Т. Шевченка, твори Л. Глібова, І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Вин­ниченка, В. Стефаника, Б. Грінченка, Панаса Мирного, В. Домонтовича, Шолом-Алейхема, Є. Плужника, пере­клади Дж. Лондона у 12-ти томах. Видавництво ліквідоване радянською владою.

Завантажити статтю