Сяйво

«СЯ́ЙВО»  — видавництво. Діяло 1913–30 у Києві. Засноване П. Комендантом. Дебютувало у березні 1913 збіркою поезій «В сяйві мрій» М. Вороного. 1913–14 видавали літературно-мистецький журнал «Сяйво». Під час 1-ї світової війни діяльність припинено, відновлено 1918 П. Комендантом і М. Семенком. У роботі видавництва брали участь М. Зеров, О. Бургардт, Ю. Меженко, Ф. Якубовський, Г. Пустовійт, М. Рильський та ін. Серед видань — збірки поезій «Соняшні кларнети» П. Тичини, «Світотінь» В. Ярошенка, «Дев’ять поем» М. Семенка, оповідання «Старий моряк» В. Джекобса, гумореска «Невинна дівчинка» О. Фабріціуса, поезії «На березі Кастальському» О. Слісаренка, «На грані» Д. Загула, сатирична легенда «Чудо Святого Антонія» М. Метерлінка, збірка новел «Шуми весняні» М. Івченка, поезії «Похід життя» Г. Журби, драматична фантазія «Маг» Й. Ґюнтера. Від 1919 розпочато випуск місячника літератури і мистецтва «Музагет» (через політичну ситуацію вийшло лише 3 числа). Після націоналізації видавництва 1919 його діяльність занепала і відродилася лише у період НЕПу 1925 — вийшли «Байки» В. Ярошенка та «Самоучитель української мови» М. Сабалдиря і М. Грунського. Книжки друкували у серіях бібліотек: «Українська повість», «Всесвітнє письменство», «Закордонна література», «Народна», «Гумористична», «Маленька ілюстрована», «Театральна» та ін. Почали реалізацію видавничих проєктів творів українських і зарубіжних письменників-класиків, яких вивчали за новими програмами у школах. Поза серіями видано 2-томник творів Т. Шевченка, твори Л. Глібова, І. Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Винниченка, В. Стефаника, Б. Грінченка, Панаса Мирного, В. Домонтовича, Шолом-Алейхема, Є. Плужника, переклади Дж. Лондона у 12-ти томах. Видавництво ліквідоване радянською владою.

Завантажити статтю