Попелюк Михайло Васильович

ПОПЕЛЮ́К Михайло Васильович (10. 09. 1956, с. Велика Кам’янка Коршівського р-ну Станіславської обл., нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — естрадний співак, педагог, композитор. Доцент (2006). Заслужений артист України (2000). Ґран-Прі міжнародного фестивалю «На хвилях Світязя» (1996, с. Світязь Шацького, нині Ковельського р-ну Волинської обл.). Лауреат всеукраїнського фестивалю української патріотичної пісні «Воля-97» (Івано-Франківськ, 1-а премія). Закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут (1984). Працював художнім керівником в професійно-технічному та викладачем у педагогічному закладах Коломиї. Від 2000 — у Прикарпатському університеті (Івано-Франківськ): від 2001 — доцент кафедри виконавського мистецтва. Водночас 2003–07 — керівник чоловічого ансамблю Інституту мистецтв цього університету. Підготував та видав низку репертуарних збірників та навчально-методичних посібників, серед яких — «Музична спадщина Ярослава Барнича в контексті сучасності» (2006), «Українські народні пісні» (2008), «Робота артикуляційного апарату під час співу» (2012), «Правила поводження та основні поради співакам-початківцям» (2013), «Гігієнічні вимоги та важливість їх дотримання співаками» (2015; усі — Коломия). Займається концертною діяльністю. Записав низку аудіоальбомів. Як композитор написав понад двадцять пісень, зокрема на вірші А. Демиденка («Найзаповітніша любов»), В. Крищенка («Cкажу тобі: “Прощай!”»), С. Галябарди («Дівчинонько-доленько»), А. Фіглюка («Повір мені»), С. Пушика («Калинова печаль»), Є. Гущина («На березі любові», «Забери мене в полон»).

Завантажити статтю