Поппе Анджей
Визначення і загальна характеристика
ПО́ППЕ Анджей (Poppe Andrzej; 12. 07. 1926, м. Воломін, нині Мазовецького воєводства, Польща — 31. 01. 2019, Варшава) — польський історик. Доктор габілітований з історії (1961). Закінчив Варшавський університет (1955). Від 1953 працював в Інституті історії матеріальної культури, від 1959 — в Інституті історії Варшавського університету: від 1990 — звичайний професор. Від 1997 — на пенсії. Досліджував історію Східної Слов’янщини середніх віків, зокрема початки і утвердження християнства у Київській Русі. Входив до складу наукової ради «Українського історичного журналу».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Materiały do słownika terminów budownictwa staroruskiego X–XV w. Wrocław, 1962; Państwo i kościół na Rusi w XI wieku. Warszawa, 1968; Ще раз про повідомлення Гервазія Тільберзького // Український історичний журнал. 1972. № 3; The Rise of Christian Russia. London, 1982; Two Concepts of the Conversion of Rus in Kievan Writings // Harward Ukrainian Studies. 1988. Vol. 12; 1989. Vol. 13; Візантійсько-руський союзницький трактат 987 р. // Український історичний журнал. 1990. № 6.