Стародуб Микола Федорович
СТАРОДУ́Б Микола Федорович (15. 10. 1941, с. Іванівка Межівського, нині Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.) — біохімік, біофізик. Доктор біологічних наук (1982), професор (1994). Премія імені О. Палладіна АН УРСР (1988). Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Закінчив Дніпропетровський університет (нині Дніпро, 1965). Працював в Інституті фізіології АН УРСР (1965–67), Секторі молекулярної біології і генетики Інституту мікробіології та вірусології АН УРСР (згодом Інститут молекулярної біології та генетики АНУ, 1967–93), Інституті біохімії НАНУ (1993–2008; від 1997 — завідувач відділу біохімії сенсорних та регуляторних систем); 2006–20 — завідувач кафедри молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки, керівник лабораторії біосенсорики, 2020–22 — професор кафедри генетики, селекції і насінництва Національного університету біоресурсів і природокористування України (усі — Київ). Наукові дослідження: вивчення природи гетерогенності дихальних білків (гемоглобіну, міоглобіну), структурних і функціональних особливостей їх окремих різновидів; пощук нових молекулярних маркерів розвитку патологічних процесів; розроблення експресних діагностичних методів і інструментальних засобів на основі імунохімії та біосенсорної технології. С. — один із фундаторів досліджень в галузі біоелектроніки та біосенсорів в Україні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Радиационное поражение гемоглобина. К., 1976; Гетерогенная система anгемоглобина. К., 1986; Регуляция биосинтеза белка на уровне трансляции. К., 1990; Миоглобин. К., 1992; Usage of organosilanes for integration of enzymes and immunocomponents with electrochemical and optical transducers // Sensors and Actuators B. 1995. Vol. 24, Issues 1–3; Multi-enzymatic electrochemical sensor: field measurements and their optimization // Analitica Chimica Acta. 1999. Vol. 385 (усі — співавт.).