Почко Владислав Леонідович
ПОЧКО́ Владислав Леонідович (24. 12. 1962, м. Біла Церква Київської обл. — 30. 12. 2009, Київ) — скрипаль, співак. Заслужений артист України (2000). Закінчив Київське музичне училище імені Р. Ґлієра (1982; кл. О. Єгорова) та музично-педагогічний факультет Київського педагогічного інституту (1990). Від 1985 виступав у складі ансамблю «Веселі музики» (лауреат Республіканського конкурсу артистів естради (Вінниця, 1987, 1-а премія) Київського об’єднання музичних ансамблів, від 1988 — Національної філармонії України (Київ). П. — високопрофесійний вокаліст і скрипаль, віртуоз, популяризатор української народної музики. У репертуарі — українські народні пісні а капела, українські народні пісні й пісні народів світу в обробках художнього керівника ансамблю «Веселі музики» С. Хитрякова. Гастролі в Австрії, Великій Британії, Франції, Іспанії, Нідерландах, Фінляндії, Греції, Німеччині, Чехії, Словаччині, Болгарії, Польщі, США та ін. У складі ансамблю записав аудіоальбоми «Тай дай же нам доле» (1985), «Чарівні очі» (1989), компакт-диски «Танці на селі» (1992), «Best» (1995), «Їдемо далі!» (1997). Мав фондові записи на Українському радіо.
Рекомендована література
- Міщенко О. Сергій Хитряков та Юрій Різоль: «Перший альбом з народною музикою Україна отримала від “Веселих музик”» // Урядовий кур’єр. 2011, 13 серп.
Завантажити статтю
Людина 
