Приймаченко Андрій Васильович
ПРИЙМАЧЕ́НКО Андрій Васильович (26. 09. 1990, с. Заболоть Радомишльського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 12. 10. 2023, с. Богатир Волноваського р-ну Донецької обл., похований 16. 10. 2023 у Києві) — військовик. Полковник. Герой України (2024, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2023). З дитинства займався боксом і рукопашним боєм. Навчався в Бердичівській загальноосвітній школі № 1 (Житомирська обл.), закінчив Академію внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (Харків, 2011). Служив у підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, а після реорганізації — у Національній гвардії України, пройшов шлях від командира взводу до командира 1-го окремого (київського) штурмового загону спеціального призначення «Омега» Центру спеціального призначення. Від 2014 брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив виконувати бойові завдання. Забезпечив недопущення висадки російського десанту в Міжнародному аеропорту «Київ». Коригував діями груп спеціального призначення в Київській обл., на ізюмському напрямку в Харківській обл., у промисловій зоні м. Сіверськодонецьк Луганської обл., на авдіївському напрямку в Донецькій обл. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки. Багато робив для збереження життя особового складу свого підрозділу. 12 жовтня 2023 отримав смертельні поранення під час виконання бойового завдання на вугледарському напрямку в Донецькій обл. Його ім’я увіковічено на Алеї Слави в Бердичеві.