Пересипкін Володимир Федорович

ПЕРЕ­СИ́ПКІН Володимир Федорович (22. 08. 1914, с-ще Лихачеве Олексіївського р-ну, нині м. Первомайський Лозівського р-ну Харківської обл. — 17. 04. 2004, Київ) — фітопатолог, вчений-селекціонер. Доктор біо­логічних наук (1956), професор (1956), академік УААН (1990), член-кореспондент Російської академії сільськогосподарських наук (1966). Заслужений діяч науки УРСР (1964). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Премія РМ СРСР (1989). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1998). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський сільськогосподарський ін­ститут (1936), де й працював до 1940. У 1946—47 — за­ступник директора з на­вчальної та наукової роботи, завідувач кафедри захисту рослин, 1947—52 — директор Уманського сільськогосподарського ін­ституту (Черкаська обл.); 1952—54 — директор,1956—61 — проректор з на­вчальної роботи, 1962—68 — ректор, водночас 1961—87 — завідувач, 1987—99 — професор кафедри фітопатології Національного аграрного університету (Київ). За­ступник Міністра сільського господарства УРСР (1961—62). Головний вчений секретар Всесоюзної академії сільськогосподарських наук (1968—69), віце-президент її Пів­ден­ного від­діле­н­ня (1969—72). Ви­вчав хвороби сільськогосподарських культур, імунітет культурних рослин, створював вихідні форми озимої пшениці та ріпаку з подальшим їх викори­ста­н­ням у селекційному процесі як джерел стійкості, роз­робляв комплексні системи захисту рослин. Під керівництвом П. створено 12 сортів озимого (Митницький 2, Ксаверівський, Калинівський тощо) і ярого (Васильківський, Марʼянівський та ін.) ріпаку з високою стійкістю до хвороб, спів­автор 3-х сортів озимої пшениці, зокрема Киянка. 2010 на фасаді одного з корпусів Уманського університету садівництва вченому від­крито меморіальну дошку.

Завантажити статтю