Пришляк Євген Степанович

ПРИШЛЯ́К Євген Степанович (псевдо: Чернець, Чорнота, Ярема; 13. 12. 1913, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 03. 12. 1987, там само, похований у Львові) — учасник національно-визвольного руху. 1929 став членом ОУН, був референтом пропаганди і повітовим провід­ником. Закінчив Торговельну школу «Просвіти» у Львові (1930). У 1931 заарештований польською поліцією, однак через брак доказів незабаром звільнений. 1936 заарештований і засуджений до 4-х р. увʼязне­н­ня. 1941—42 — учасник Похідних груп ОУН(б). У грудні 1942 заарештований німцями, звільнений завдяки спецоперації ОУН. Був комен­дантом боївки референтури Служби без­пеки Дрогобицького обласного проводу; від початку 1945 — референт Служби без­пеки Самбірського окружного, від вересня 1945 — Дрогобицького обласного, від початку 1947 — Городоцького окружного проводів; від початку 1949 — референт Служби без­пеки Львівського кра­йового проводу; від травня 1951 — кра­йовий провід­ник ОУН Львівського краю. 22 січня 1952 у не­притомному стані у криївці захоплений у полон, засуджений до смертної із заміною її на 25 років увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував Владимирській вʼязниці (11 р.) і у таборах (14 р.). Спів­організатор акцій протесту та голодувань, домагався ви­зна­н­ня за собою статусу політвʼязня, під­писав багато листів-протестів до урядових установ СРСР і між­народних організацій. 1977 звільнений, мешкав у рідному місті.