Пришляк Євген Степанович
ПРИШЛЯ́К Євген Степанович (псевдо: Чернець, Чорнота, Ярема; 13. 12. 1913, м. Миколаїв, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 03. 12. 1987, там само, похований у Львові) — учасник національно-визвольного руху. 1929 став членом ОУН, був референтом пропаганди і повітовим провідником. Закінчив Торговельну школу «Просвіти» у Львові (1930). У 1931 заарештований польською поліцією, однак через брак доказів незабаром звільнений. 1936 заарештований і засуджений до 4-х р. ув’язнення. 1941–42 — учасник Похідних груп ОУН(б). У грудні 1942 заарештований німцями, звільнений завдяки спецоперації ОУН. Був комендантом боївки референтури Служби безпеки Дрогобицького обласного проводу; від початку 1945 — референт Служби безпеки Самбірського окружного, від вересня 1945 — Дрогобицького обласного, від початку 1947 — Городоцького окружного проводів; від початку 1949 — референт Служби безпеки Львівського крайового проводу; від травня 1951 — крайовий провідник ОУН Львівського краю. 22 січня 1952 у непритомному стані у криївці захоплений у полон, засуджений до смертної із заміною її на 25 років ув’язнення. Покарання відбував Владимирській в’язниці (11 р.) і у таборах (14 р.). Співорганізатор акцій протесту та голодувань, домагався визнання за собою статусу політв’язня, підписав багато листів-протестів до урядових установ СРСР і міжнародних організацій. 1977 звільнений, мешкав у рідному місті.
Рекомендована література
- Сулятич М. Перемога за творцями життя як героїчного подвигу! // Америка. 1988, 16 лют.