ПЕРЧУ́К Віктор Львович (28. 08. 1924, Одеса — 13. 02. 2022, м. Ванкувер, Канада) — фахівець в галузі автоматичних систем управлі­н­ня. Доктор технічних наук (1968). Державні нагороди СРСР. Закінчив Ленін­градське вище військово-морське училище (нині Санкт-Петербург, 1947) та Ленін­градську військово-морську академію (1958). У 1947–55 служив на Пів­нічному та Балтійському флотах СРСР. 1958–66 — науковий спів­робітник Першого ін­ституту ВМФ (Ленін­град); 1966–71 — керівник військового пред­ставництва при Ін­ституті кібернетики АН УРСР (Київ); 1971–76 — завідувач лабораторії системного про­грамува­н­ня, 1976–80 — завідувач від­ділу та за­ступник директора, 1980–88 — директор Ін­ституту автоматики та процесів управлі­н­ня Далеко­східного від­діле­н­ня АН СРСР (м. Владивосток, РФ); 1988–97 — головний науковий спів­робітник Ін­ституту про­блем енерго­збереже­н­ня НАНУ (Київ). Основний напрям наукових досліджень — теорія складних систем дис­кретно-без­перервної дії. За­пропонував новий клас кінцевих автоматів — секвенційні кінцеві автомати, математичний апарат для опису їхнього функціонува­н­ня, а також систему формальних пере­творень для синтезу функціональних схем; роз­робив структурну математичну модель логіко-диференціальних систем із зосередженими та роз­поділеними параметрами, що може роз­глядатися як своєрідне роз­шире­н­ня моделі секвенційних кінцевих автоматів та як інструмент для найбільш повного опису динаміки складних дис­кретно-без­перервних систем.