Петеш Зенон Володимирович

ПЕ́ТЕШ Зенон Володимирович (02. 06. 1906, м. Болехів, нині Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 23. 05. 1992, м. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США) — скрипаль, майстер з виготовле­н­ня скрипок. Гри на скрипці на­вчився у батька, який грав у місцевому оркестрі. Закінчив народну школу у Болехові, згодом на­вчався у класичній гімназії у Стрию на Львівщині, де спів­ав в учнівському хорі, згодом став його диригентом. Почав за­йматися виготовле­н­ням скрипок. Щоб набути досвіду, по­їхав до Варшави, де жив і працював ві­домий український майстер скрипкових справ Д. Дідченко-Задунайський, 1927—37 працював у нього як учень, згодом як партнер, а після пере­їзду остан­нього 1941 до Німеч­чини керував майстернею. 1944 ви­їхав до Німеч­чини, мешкав у Ґраці, Маркнойкірхені, Нюрнберзі, Міт­тенвальді. Від 1949 — у США. Працював за фахом у фірмах «В. Мен­нінґ і син» (Філадельфія), «В. Льюїс і син», «Кен­нет і син» (Чикаґо). У вільний час за­ймався виготовле­н­ням власних інструментів (серед них — 54 скрипки, 2 віоли й одне чельо). Створені ним скрипки (в зга­даних майстернях або під власним імʼям) здобули значне ви­зна­н­ня музикантів. Одна з них від­творює знамениту скрипку Страдіварі «Грифулі» і за роз­мірами, і за силою та забарвле­н­ням звуча­н­ня. 1984 британський шомісячник «The Strad», присвячений струн­ним смичковим інструментам, який має окреме американське ви­да­н­ня, на­друкував про українського «Страдіварі» велику ста­т­тю «Гарна як образ. Зенон Петеш і “Гефоля” Страд(іваріюс)». Автор дослідже­н­ня Дж. Лівоя-Лоріюс доводив, що скрипка українського майстра за своїми якостями нічим не по­ступалася найславетнішому інструменту Страдіварі. П. разом із дружиною Юлією заснували при НТШ в США стипендійну фундацію свого імені, кошти з якої перед­бачені на допомогу студентам, які вчаться грати на фортепіано та смичкових інструментах (скрипка, віолончель), композиції та диригуван­ню.

Завантажити статтю