Синцов Дмитро Матвійович

СИНЦО́В Дмитро Матвійович (08(20). 11. 1867, м. Вятка, нині Кіров, РФ — 28. 01. 1946, Харків) — математик. Чоловік О. Васильєвої-Синцової. Академік АН УРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки УСРР (1935). Закінчив Казанський університет (Росія, 1890), де відтоді й працював: 1894–99 — приват-доцент. 1895 захистив магістерську дисертацію «Теория коннексов в пространстве в связи с теорией дифференциальных уравнений в частных производных первого порядка», 1898 — докторську дисертацію «Рациональные интегралы линейных уравнений». 1899–1903 — ординарний професор Катеринославського гірничого училища (нині Дніпро); 1903–41, 1944–46 — професор, водночас 1908–10 — декан фізико-математичного факультету, 1923–41, 1944–46 — завідувач кафедри геометрії, 1929–41, 1944–46 — директор НДІ математики і механіки Харківського університету; 1941–44 — в АН УРСР на евакуації в Москві та м. Уфа (РФ). 1906–33 — голова Харківського математичного товариства. Засновник харківської школи геометрів. Наукові дослідження присвячені геометричній теорії диференціальних рівнянь (теорії коннексів), а також диференціальній геометрії (інтегральні криві рівнянь Пфаффа і Монжа). У геометричній теорії рівнянь Монжа запровадив поняття асимптотичних ліній, ліній кривини 1-го і 2-го роду. С. продовжив і розвинув результати А. Клебша в теорії комплексів та дослідив їх зв’язок з диференціальними рівняннями з частинними показними; розв’язав проблему про співвідношення способів Піувілля та Іншенецького визначення раціональних розв’язків лінійних диференціальних рівнянь. Автор праць з історії та методики математики в середній та вищій школах.

Рекомендована література

1. Наумов И. А. Дмитрий Матвеевич Синцов. Х., 1955;
   Google Scholar Internet
2. Рыжий В. С. Из истории механико-математического факультета Харьковского университета (до 2011 года). Х., 2014;
   Google Scholar Internet
3. Д. М. Синцов (150 років від дня народження) // Наука та наукознавство. 2017. № 4.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю