Серчик Владислав-Анджей
Визначення і загальна характеристика
СЕ́РЧИК Владислав-Анджей (Serczyk Władysław Andrzej; 23. 07. 1935, м. Краків, Польща — 05. 01. 2014, м. Ряшів Підкарпатського воєводства, Польща) — польський історик. Доктор габілітований з історії (1968), професор (1983). Член Комітету слов’янознавства Польської АН (від 1991). Закінчив Яґеллонський університет у Кракові (1956), де й працював: 1970–86 — керівник Закладу історії Східної Європи, водночас 1974–78 — директор Яґеллонської бібліотеки, 1978–81– проректор; від 1986 — керівник Закладу історії Східної Європи філії Варшавського університету в м. Бялосток; від 1997 — професор Інституту історії Ряшівського університету. Також викладав у Київському університеті (1973, 1977), Альбертському університеті (Канада), Інституті європейських досліджень у Відні (обидва — 1984). Член Міжнародного комітету слов’янознавчих досліджень (від 1980), Польського історичного товариства (від 1988 — заступник голови), Міжнародної асоціації украністів (від 1989), Польського українознавчого товариства (від 1990; у 1990–93 — заступник голови). Автор багатьох ґрунтовних досліджень і монографій з історії України 16–18 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Gospodarstwo magnackie w województwie podolskim w drugiej połowie XVIII wieku. Kraków, 1965; Koliszczyzna. Kraków, 1968; Hajdamacy. Kraków, 1972; 1978; Piotr I Wielki. Wrocław, 1973; 1977; 1990; 2003; Katarzyna II carowa Rosji. Wrocław, 1974; 1983; 1989; 1995; 2004; Historia Ukrainy. Wrocław, 1979; 1990; 2001; 2009; Połtawa 1709. Warszawa, 1982; 2004; Kultura rosyjska XVIII wieku. Wrocław, 1984; Na dalekiej Ukrainie. Dzieje Kozaczyzny do 1648 roku. Kraków, 1984; 1986; 2008; 2016.
Завантажити статтю
Людина  (etnografiya).jpg)
