Розмір шрифту

A

Пронич Дмитро Іванович

ПРО́НИЧ Дмитро Іванович (30. 08. 1939, с. Тишківці, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 06. 03. 2001, Київ) — художник декоративно-ужиткового мистецтва. Батько О. Пронич. Заслужений художник України (1996). Член НСХУ та НСМНМУ (1991—2001 — перший за­ступник голови). Закінчив Косівське училище прикладного мистецтва (Івано-Франківська обл., 1963; викладачі В. Гуз, М. Федірко), Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1972). Від 1963 — художник-майстер на Ужгородській фабриці «Худож­пром»; від 1966 — начальник створеного ним цеху художніх виробів на Черкаському меблевому обʼ­єд­нан­ні «Дні­про»; від 1969 — головний спеціаліст, завідувач сектору, начальник від­ділу Українського ін­ституту «Укрді­промеблі»; 1977—85 — начальник творчо-виробничого, виробничо-технічного від­ділу Художнього фонду України; 1988—91 — старший екс­перт Українського фонду культури (усі — Київ). Працював у галузі різьбле­н­ня, маркетрі, інкрустації, випалюва­н­ня, роз­пису на дереві. Для творів П. характерна оригінальність композиційних рішень, широта технічних при­йомів та виражальних засобів. Використовував при­йоми плоско-рельєфного й геометричного різьбле­н­ня, рідше — обʼємної скульптури. Для орнаментів притаман­ні роз­маїтість геометричних мотивів та велика кількість їхніх комбінацій. Створював скрині, тарелі, таці, ковші, вази, свічники, ложки, панно, сюжетні й фігурні композиції, комплекти меблів малих форм, вітражі, жіночі прикраси. Автор дитячих іграшок, українських багатомісних етно­графічних фігурок, зокрема «Оксанка», «Сашка», «Марічка» (усі — 1975). Від 1967 — учасник понад 40-а всеукраїнських, всесоюзних та зарубіжних (Японія, Куба, Польща, Йор­данія, Бельгія тощо) мистецьких ви­ставок. Деякі його роботи зберігаються в музеях України, РФ та в приватних колекціях Канади, США.

Додаткові відомості

Основні твори
скульптура «Хлопчик і дівчинка» (1973); декоративні тарелі — «Ювілейна», «Київ» (обидві — 1975), «Тематична» (1977), «Весна» (1980), «Києву — 1500», «Лисенку — 140» (обидві — 1982); скрині — «Народні мотиви» (1980), «Радість» (1982); ковші — «Птаха щастя» (1983), «Коні» (1986).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
художник декоративно-ужиткового мистецтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
883476
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
68
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Пронич Дмитро Іванович / Н. О. Глухенька // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-883476.

Pronych Dmytro Ivanovych / N. O. Hlukhenka // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-883476.

Завантажити бібліографічний опис

Єрмоленко
Людина  |  Том 9  |  2024
З. А. Чегусова
Ігнатьєв
Людина  |  Том 11  |  2011
В. Д. Селіванова
Авдоніна-Шперґль
Людина  |  Том 1  |  2001
В. М. Прядко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору