Петрович Михайло Никодимович

ПЕ́ТРОВИЧ Михайло Никодимович (06. 05. 1868, Белґрад — 08. 06. 1943, там само) — математик. По батьковій лінії мав українське походження. Дійсний член Сербської королівської академії (1897), Академії природничих наук (1899) і НТШ (1924), іноземний член багатьох АН і наукових товариств (зокрема й Франції, Румунії, Польщі, Чехо-Словаччини). Навчався на природничо-математичному відділі філософського факультету Белґрадської вищої нормальної школи (1885–89) та в Університеті Сорбонна у Парижі (1891 дипломований з математичних, 1893 — фізичних наук; 1894 захистив докторську дисертацію в галузі диференціальних рівнянь). 1894–1905 працював у Белґрадській вищій нормальній школі; 1905–38 — професор, завідувач кафедри математики, водночас 1908–09 — декан, 1909–13 — заступник декана філософського факультету Белґрадського університету. Член Товариства університетських наставників (від 1925); один із засновників часопису «Математичні публікації Університету в Белграді» (1931). Під час 1-ї світової війни як резервний офіцер переїхав до Швейцарії, де розробляв метод шифрування таємних документів, створив оригіналий спосіб розміновування мінних полів. 1941 пішов до війська та згодом потрапив у німецький полон (після 3-місячного перебування у Нюрнберзькому таборі завдяки клопотанню кронпринца Г. Карагеоргійовича був звільнений). П. зробив значний внесок у становлення белґрадської математичної школи. Брав участь у роботі Міжнародних конгресів математиків у Парижі (1900), Кембриджі (Велика Британія, 1912), Торонто (Канада, 1924), Болоньї (Італія, 1928), Цюріху (Швейцарія, 1932), 1-му (1929, Варшава) та 2-му (1934, Прага) з’їздах математиків слов’янських країн. 1939 обраний представником Сербської королівської академії в Раді Міжнародного наукового союзу. Основні наукові дослідження у галузях диференціальних рівнянь, теорії функцій, алгебри, інтегрального та диференціального числення, геометрії, теорії ймовірностей, обчислювальної техніки, історії математики та методики викладання математики. Його ім’ям були названі функції, які він вивчав. Написав низку наукових праць із фізики, хімії, астрономії, океанографії. У приміщенні Белґрадського університету встановлено погруддя, відкрито пам’ятник (1968). На його честь математичний семінар Белґрадського університету названо «Математичною школою Михайла Петровича».

Завантажити статтю