САВЕ́ЛЬЄВ Ігор Володимирович (04. 02. 1913, слобода Кабаньє Купʼянського пов. Харківської губ., нині с-ще Красноріченське Сватівського р-ну Луганської обл. — 03. 03. 1999, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1952), професор (1952). Сталінська премія (1951). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський університет (1938). Працював 1938–41 молодшим науковим спів­робітником Українського фізико-технічного ін­ституту; водночас 1940–41 — старший викладач кафедри фізики твердого тіла Харківського університету. Від 1941 служив у Особливій Московській армії ППО. Від 1946 — у Лабораторії № 2 (Москва); від 1952 — професор, 1959–85 — завідувач кафедри загальної фізики Московського фізико-технічного ін­ституту. За­ймався про­блемами роз­поділу ізотопів урану газодифузійним методом. Був фахівцем з методики викла­да­н­ня фізики. Автор трьо­хтомного «Курса общей физики» (1966–68), «Сборника во­просов и задач с общей физики» (1981), дво­хтомного під­ручника «Основы теоретической физики» (1991–96; усі — Москва), що були пере­кладені на кілька іноземних мов і неодноразово пере­видавалися

.