Савельєв Ігор Володимирович
САВЕ́ЛЬЄВ Ігор Володимирович (04. 02. 1913, слобода Кабаньє Куп’янського пов. Харківської губ., нині с-ще Красноріченське Сватівського р-ну Луганської обл. — 03. 03. 1999, Москва) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1952), професор (1952). Сталінська премія (1951). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський університет (1938). Працював 1938–41 молодшим науковим співробітником Українського фізико-технічного інституту; водночас 1940–41 — старший викладач кафедри фізики твердого тіла Харківського університету. Від 1941 служив у Особливій Московській армії ППО. Від 1946 — у Лабораторії № 2 (Москва); від 1952 — професор, 1959–85 — завідувач кафедри загальної фізики Московського фізико-технічного інституту. Займався проблемами розподілу ізотопів урану газодифузійним методом. Був фахівцем з методики викладання фізики. Автор трьохтомного «Курса общей физики» (1966–68), «Сборника вопросов и задач с общей физики» (1981), двохтомного підручника «Основы теоретической физики» (1991–96; усі — Москва), що були перекладені на кілька іноземних мов і неодноразово перевидавалися
.Рекомендована література
- Памяти Игоря Владимировича Савельева // Успехи физических наук. 2000. Т. 170, № 2.