Рожанський Дмитро Аполлінарійович

Визначення і загальна характеристика

РОЖА́НСЬКИЙ Дмитро Аполлінарійович (20. 08(01. 09). 1882, Київ — 27. 09. 1936, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — фізик. Брат М. Рожанського. Член-кореспондент АН СРСР (1933). Дійсний член НТШ (1929). Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1904), де був залишений для здобуття професорського звання. 1911 захистив дисертацію на ступінь магістра фізики «Влияние искры на колебательный разряд конденсатора». 1911–12 — приват-доцент, 1912–14 — професор, 1914–21 — завідувач кафедри фізики Харківського університету; 1921–23 — у Нижньогородській радіотехнічній лабораторії (РФ); 1923–36 — завідувач кафедри технічної електроніки Ленінградського політехнічного інституту; водночас 1921–28 — керівник Харківської науково-дослідної кафедри фізики; 1935–36 — завідувач лабораторії з проблеми радіовиявлення літаків Ленінградського фізико-технічного інституту. Від 5 жовтня 1930 до 26 липня 1931 за наклепницькою справою перебував під слідством в ув’язненні. Вивчав електричні розряди в газах, виконав фундаментальні роботи про вплив іскри на форму та період розряду і на форму резонансної кривої; запропонував метод осцилографування швидких електричних процесів із застосуванням трубки Брауна та метод розрахунку випромінювання антен («метод наведених ерс»); досліджував лампові генератори, характеристики ламп, виконував проєктування антенних пристроїв, запропонував метод наведених електрорухаючих сил для розрахунку антенних систем; розробив спосіб вимірювання діелектричної постійної при надвисоких частотах; керував роботами зі створення перших короткохвильових передавачів, щодо стабілізації частоти лампових генераторів і дослідження поширення коротких хвиль. Дослідження Р. та його учнів сприяли створенню магнетронів дециметрового діапазону, а роботи з радіолокації, що проводили під його керівництвом, завершилися розробленням перших радянських імпульсних радіолокаторів далекого виявлення літаків. Експериментально вивчив дисперсію й абсорбцію дециметрових хвиль у спиртах; розробив методику для вимірювання ємності поверхневих шарів і опору кристалів у рамках вивчення явища поляризації в кристалах.

Завантажити статтю