Тарапов Іван Євгенович

Визначення і загальна характеристика

ТАРА́ПОВ Іван Євгенович (20. 06. 1926, с. Луки Недригайлівського, нині Роменського р-ну Сумської обл. — 24. 03. 2002, Харків) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський авіаційний інститут (1950). На останніх курсах почав займатися науковою роботою, водночас слухав лекції на механіко-математичному факультеті Харківського університету, де від 1953 й працював: 1966–99 — завідувач, від 1999 — професор кафедри теоретичної механіки, водночас 1974–75 — проректор з навчальної роботи, 1975–93 — ректор. У 1961–63 — експерт ЮНЕСКО у Бомбейському технологічному інституті (Індія). Головний редактор журналу «UNIVERSITATIS = Університети» (1999–2002). Наукові інтереси пов’язані з механікою рідини, газу та плазми. Поставив і розглянув задачі теорії змащування у магнітному полі рідини, що проводить; встановив можливість стабілізації руху обертових валів магнітогідродинамічних підшипників; отримав рішення задачі про дифракцію електромагнітних хвиль на періодичній системі брусів прямокутного перерізу і провів чисельний аналіз у резонансній області частот (спільно з С. Масаловим); розглянув задачу дифракції на решітці з довільних профілів; займався гідродинамікою середовищ, що поляризуються й намагнічуються; розробив математичну модель гомогенного ізотропного середовища, що взаємодіє з електромагнітним полем, для загальних законів поляризації й намагнічування; вивчав механіку суцільних середовищ з розподіленими джерелами маси, імпульсу та енергії.

Завантажити статтю