Тарапов Іван Євгенович

ТАРА́ПОВ Іван Євгенович (20. 06. 1926, с. Луки Недригайлівського, нині Роменського р-ну Сумської обл. — 24. 03. 2002, Харків) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1975), професор (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський авіаційний ін­ститут (1950). На остан­ніх курсах почав за­йматися науковою роботою, водночас слухав лекції на механіко-математичному факультеті Харківського університету, де від 1953 й працював: 1966—99 — завідувач, від 1999 — професор кафедри теоретичної механіки, водночас 1974—75 — проректор з на­вчальної роботи, 1975—93 — ректор. У 1961—63 — екс­перт ЮНЕСКО у Бомбейському технологічному ін­ституті (Індія). Головний редактор журналу «UNIVERSITATIS = Університети» (1999—2002). Наукові інтереси повʼязані з механікою рідини, газу та плазми. По­ставив і роз­глянув задачі теорії змащува­н­ня у магнітному полі рідини, що проводить; встановив можливість стабілізації руху обертових валів магніто­гідродинамічних під­шипників; отримав ріше­н­ня задачі про дифракцію електромагнітних хвиль на періодичній системі брусів прямокутного пере­різу і провів чисельний аналіз у резонансній області частот (спільно з С. Масаловим); роз­глянув задачу дифракції на решітці з довільних профілів; за­ймався гідродинамікою середовищ, що поляризуються й намагнічуються; роз­робив математичну модель гомоген­ного ізотропного середовища, що взаємодіє з електромагнітним полем, для загальних законів поляризації й намагнічува­н­ня; ви­вчав механіку суцільних середовищ з роз­поділеними джерелами маси, імпульсу та енергії.

Завантажити статтю