Смогоржевський Олександр Степанович
СМОГОРЖЕ́ВСЬКИЙ Олександр Степанович (06. 03. 1896, с. Лісові Берлінці Могилівського пов. Подільської губ., нині Лісове Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 07. 05. 1969, Київ) — математик. Батько Леоніда, дід Лідії Смогоржевських. Доктор фізико-математичних наук (1945), професор (1938). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Закінчив Київський ІНО (1929). Працював 1930–69 з перервою у Київському політехнічному інституті: від 1938 — професор, від 1944 — завідувач кафедри вищої математики, від 1952 — завідувач кафедри математичної фізики; водночас 1934–37 — науковий співробітник Інституту математики АН УРСР; під час 2-ї світової війни — у Середньоазіатському індустріальному інституті (Ташкент); 1945–50 за сумісництвом — професор кафедри геометрії Київського університету. Основні наукові дослідження стосувалися теорії функцій Гріна та геометрії, зокрема теорії геометричних побудов у просторі Лобачевського, математичного аналізу. Створив Київську школу геометрії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Про унітарні та ортогональні перетворення // Журнал математичного циклу. 1931. № 2–3 (співавт.); Вища математика: Посіб.: У 3 ч. К., 1934. Ч. 1 (співавт.); Елементи геометрії трикутника. К., 1939; Основания геометрии. К., 1947; 1954; Теорія геометричних побудов у просторі Лобачевського. К., 1949; Геометрические построения в плоскости Лобачевского. Москва, 1951; О геометрии Лобачевского. Москва, 1967.
Рекомендована література
- Добровольский В. А. Александр Степанович Смогаржевский // Украинский матемематический журнал. 1966. Т. 18, № 5.