Редько Микола Павлович
РЕДЬКО́ Микола Павлович (18. 12. 1899, с. Миколаївка Ізюмського пов. Харківської губ., нині місто Краматорського р-ну Донецької обл. — ?, Полтава) — філософ. Доктор філософських наук (1970), професор (1970). Закінчив семінарію (1919), організаційний факультет Академії комуністичного виховання (Москва, 1932), філософський факультет Московського інституту історії, філософії і літератури (1938). Від 1920 — завідувач Миколаївської початкової школи; 1926–30 — інспектор освіти Мар’їнського р-ну Сталінської округи; 1933–37 — директор Довжанського педагогічного технікуму (нині Луганська обл.); від 1938 — у Полтавському педагогічному інституті: 1944–45 — завідувач кафедри марксизму-ленінізму; 1945–49 — завідувач однойменної кафедри, 1949–71 — завідувач кафедри філософії, водночас 1950–56 — проректор з навчальної та наукової роботи Ужгородського університету; 1972–73 — завідувач, 1973–76 — професор, 1976–81 — професор-консультант кафедри марксистсько-ленінської філософії та наукового комунізму Полтавського кооперативного інституту. Досліджував філософські та соціологічні погляди Г. Сковороди.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Просвітителі XVIII ст. Г. С. Сковорода // Нарис історії філософії на Україні. К., 1966; Світогляд Г. С. Сковороди. Л., 1967; Буржуазно-націоналістичні фальсифікації філософської спадщини Г. С. Сковороди // З історії філософії і соціології на Україні: Респ. міжвідом. зб. К., 1968; Естетичні погляди Г. С. Сковороди // Етика і естетика: Міжвузів. наук. зб. К., 1969. Вип. 5; Видатний філософ-гуманіст: (До 250-річчя з дня народження Г. С. Сковороди). К., 1972.
Завантажити статтю
Людина 
