ПИЛИ́ПЕНКО Ярина Улянівна (1893, за іншими даними 1894, м-ко Петриківка Новомосковського пов. Катеринославської губ., нині с-ще Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл. — 1979, там само) — народна майстриня декоративного роз­пису та художньої вишивки. Диплом 1-го ступеня 1-ї республіканської ви­ставки народного мистецтва (Київ, Москва, Ленін­град, нині Санкт-Петербург, РФ, 1936). Виконувала настін­ний роз­пис хат (збереглися ескізи мальованих печей), орнаментальні та сюжетні петриківські роз­писи на білому папері з викори­ста­н­ням анілінових фарб, роз­ведених яєчним жовтком, саморобних тонких пензликів, рогозини й пальця. Традиційні пишні композиції без попередньо наміченого контуру, скомпоновані у ви­гляді килимка, вазона, букета, дерева, куща, вінка, гілки та фриза (лиштви), вирізняються індивідуальним чу­т­тям, контрастною кольоровою гамою, від­сутністю дзеркальної симетрії, гармонійним по­єд­на­н­ням великих і малих елементів. Для творчості П. характерне зображе­н­ня реальних та фантастичних квітів, серед яких — цибульки, кучерявки, мальви, жоржини, айстри, пі­вонії, тюльпани, маргаритки, картопляники; зірчасті й мережані квіти, доповнені кетягами калини, качанами кукурудзи, гронами вино­граду, яблуками, крупним акантовим та овальним листям із різноколірними серединками. Сюжетним композиціям із зображе­н­ням людських по­статей в українському народному вбран­ні притаман­ні щира наївність. Учасниця республіканських (від 1935), декадних (від 1936), між­народних (від 1968) мистецьких ви­ставок. Деякі твори зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ), Запорізькому художньому музеї, Дні­провських художньому та історичному музеях, Петриківському музеї етно­графії, побуту та народно-прикладного мистецтва.