Павлик Тетяна Зеновіївна
Визначення і загальна характеристика
ПАВЛИ́К Тетяна Зеновіївна (24. 05. 1965, Івано-Франківськ) — графік, фотохудожниця. Заслужений художник України (2017). Національна молодіжна премія імені М. Дерегуса (1998), обласна премія імені Я. Лукавецького (2014). Дипломи 1-го ступеня Всеукраїнської виставки «Галичу — 1100» (Івано-Франківськ, 1999), 2-го ступеня Республіканського конкурсу книги (Київ, 1991) та 1-го ступеня Міжнародної виставки-конкурсу «Під зіркою Вифлеєма-2000» (Одеса, 2000). Членкиня НСХУ (1999), НСФУ (2005). Закінчила Український поліграфічний інститут у Львові (1990; викладачі Х. Саноцька, В. Овчинников, В. Гурмак). Працює в галузі живопису, книжкової та станкової графіки, художньої фотографії. Віртуозно володіє технікою акварелі: мистецький хист П. реалізувався через експериментування в акварелі «по-мокрому». Її твори наповнені глибоким філософським змістом; для них характерні емоційно насичені образи. Ілюстрації вирізняються глибиною осягнення літературного твору, витонченим просторовим вирішенням, відтворенням емоційного стану поетичного тексту. Авторка серії акварельних робіт за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» (1990), ілюстрацій до книг «Шкіци на одвірках» (2011) та «Станіславські фрески» (2012) М. Вайно, оформлення поетичної збірки «Проща» Н. Стефурак (1999). На основі акварелей художниці видано серію листівок «Дорогою додому...» (2012; усі — Івано-Франківськ). Учасниця всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1997. Персональні — у Львові (1990, 2015), Івано-Франківську (1998–99, 2001–05, 2008, 2011–12, 2015, 2018), Калуші (1998), Долині (2000), Яремчі, Коломиї (обидві — 2014), Тисмениці (2015; усі — Івано-Франківська обл.), Києві (1999, 2000, 2012–13) та Сумах (2013). Деякі твори зберігаються в Музеї мистецтв Прикарпаття (Івано-Франківськ), Музеї видатних діячів української культури (Київ) та ін. музеях України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Бабине літо» (1984), «Поклик самоти» (1985), «Миколай» (1986), «Крізь сон» (1989), «Золотисті» (1994), «До світла» (1996), «Золоті роси» (із циклу «Купальські чари»), «Покоси» (обидва — 1997), «Прихід», «Криниця для спраглих» (обидва — ілюстрація до поетичної збірки «Проща» Н. Стефурак), «Втрачений рай», «Із забуття» (усі — 1998), «Правічне» (1999), «Сльоза скорботна», «Єдиносущна та нероздільна» (обидва — 2000), «Початок» (2002), «Пробудження» (2003), «Моління про Чашу», «Заповіт», «Вночі» (усі — 2004), «Вознесіння» (2005), «Ноктюрн різдвяний» (2007), «Середмістя» (ілюстрація до книги М. Вайно «Станіславські фрески») (2009), «Соняхи» (2012), «Ангел миру», «Балада про мальви», «Хресна дорога», «Пам’яті Небесної сотні», «Мамай скорботний» (усі — 2014), «Оплакування», «Тайна вечеря», «Молитва», «Покрова» (усі — 2015).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
. 1998. papir, akvarel.jpg "Т. Павлик. «Криниця для спраглих» (ілюстрація до поетичної збірки «Проща» Н. Стефурак). 1998. Папір, акварель")
Завантажити статтю
Людина 
