Яновицький Едгард Григорович
ЯНОВИ́ЦЬКИЙ Едгард Григорович (05. 04. 1937, Київ — 23. 06. 2016, там само) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1982). Державна премія України в галузі науки і техніки (2003), премія імені М. Барабашова НАНУ (1993). Закінчив Харківський університет (1959). Від 1962 працював у Головній астрономічній обсерваторії НАНУ (Київ), де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до головного наукового співробітника. Один з авторів аналітичної теорії переносу випромінювання у неоднорідних атмосферах. Сформулював узагальнений принцип інваріантності для полів випромінювання; запропонував нову форму рівняння переносу і розробив низку методів розв’язку цього рівняння (зокрема т. зв. метод Леонарда–Маллікіна–Яновицького). Разом з колегами побудував оптичні моделі атмосфер кількох планет, відкрив глобальну горизонтальну регулярну неоднорідність хмарового шару Венери. Брав участь в укладанні «Астрономічного енциклопедичного словника» (Л., 2003).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Таблиці для розрахунку інтенсивностей випромінювання атмосфер планет. К., 1964 (співавт.); Расчет фазовой зависимости интегральной яркости планет. К., 1969 (співавт.); Таблицы по рассеянию света полидисперсной системой сферических частиц. К., 1972 (співавт.); Рассеяние света в неоднородных атмосферах. К., 1995 (англ. перекл. — 1997); Глобальная горизонтальная регулярная неоднородность облачного слоя атмосферы Венеры: количественный анализ данных спектроскопических наблюдений 1972 г. // Кинематика и физика небесных тел. 1999. Т. 15, № 4 (співавт.); Приближенная формула для функции выхода u(μ) при почти консервативном рассеянии // Там само. 2002. Т. 18, № 1.
Рекомендована література
- Едгард Григорович Яновицький: Біобібліогр. покажч. К., 2004;
- Памяти Э. Г. Яновицкого // Астрокурьер. 2016. № 6.