Яковкін Авенір Олександрович
ЯКО́ВКІН Авенір Олександрович (21. 05. 1887, м. Благовєщенськ Уфимської губ., нині Амурської обл., РФ — 18. 11. 1974, Київ) — астроном. Доктор фізико-математичних наук (1938, без захисту дисертації), член-кореспондент АН УРСР (1951). Закінчив Казанський університет (Татарстан, Росія, 1910), де 1916–37 й працював: від 1926 — професор. Водночас 1910–37 — у Казанській обсерваторії: 1926–31 — директор; 1937–45 — завідувач кафедри астрономії, 1939–43 — декан фізичного факультету Свердловського університету (нині Єкатеринбург, РФ); 1945–51 — професор кафедри астрономії, завідувач відділу обсерваторії, 1948–51 — декан фізичного факультету Київського університету імені Т. Шевченка; 1952–59 — директор, 1959–67 — старший науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР (Київ). Основні наукові праці присвячені вивченню обертання Місяця та його фігури. З його ініціативи у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР та інших астрономічних установах почали розвивати селенодезичні дослідження, детально вивчати рельєф і фігуру Місяця. Завдяки цьому складено кілька каталогів положення базисних точок на місячній поверхні. Я. встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації за широтою (ефект Яковкіна) і запропонував для пояснення цієї залежності ряд моделей фігури Місяця. Для дослідження Місяця він запропонував використати його штучні супутники та організувати спостереження з місячної поверхні. З групою науковців Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР розробив методику та виконав розрахунки для спостережень зір і планет з поверхні Місяця. Автор оригінальних астрономічних приладів. На його честь названо один з кратерів на Місяці. 2012 на головному корпусі Головної астрономічної обсерваторії НАНУ встановлено меморіальну дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений Т. Банахевича в 1910–1915 гг. Казань, 1928; Радиус и форма Луны // Бюл. астроном. обсерватории при Казан. ун-те. Казань, 1934; Вращение и фигура Луны // Ученые зап. Казан. ун-та. 1939. Т. 99, кн. 2; 1945. Т. 105, кн. 1; Движение Луны. Небесная механика в помощь астронавтике // Природа. 1960. № 3; Метод позиционных углов для определения параметров физической либрации Луны // Изв. Глав. астроном. обсерватории АН УССР. 1961. Т. 4, вып. 1; Одна нерешенная задача астрометрии // Астрономический журнал. 1962. Т. 39, № 4; Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне. 1964 (співавт.); Формулы и методы лунной практической астрометрии // Тр. 16-й астрометр. конф. СССР. Москва; Ленинград, 1965 (співавт.); Определение поправок координат Луны по наблюдению кольцеобразного солнечного затмения 20 мая 1966 г. // Астрометрия и астрофизика. 1968. Вып. 6 (співавт.); Профиль Луны по наблюдениям кольцеобразного затмения 20 мая 1966 г. // Там само (співавт.).
Рекомендована література
- Кислюк В. Жодного дня без думки про Місяць (до 125-річчя від дня народження А. О. Яковкіна) // Астрономічний календар, 2012 р. К., 2011;
- Казанцева Л., Кислюк В. Київський період життя і творчості Авеніра Олександровича Яковкіна (До 125-річчя з дня народження) // Вісн. Київ. ун-ту. 2013. Вип. 1.
Завантажити статтю
Людина 
