Якименко Юрій Іванович

ЯКИ́МЕНКО Юрій Іванович (20. 03. 1945, Київ) — фахівець у галузі електроніки. Доктор технічних наук (1990), професор (1991), академік НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Державна премія УРСР (1987) та України (2004) в галузі науки і техніки, премії імені І. Францевича (1995) та імені С. Лебедєва (2002) НАНУ. Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2007, 2013). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний ін­ститут», 1968), де від­тоді й працює: 1985—2014 — завідувач, від 2014 — науковий керівник кафедри мікро­електроніки, водночас 1983—92 — декан факультету електрон­ної техніки, 1992—2022 — перший проректор, 1995—2014 — засновник і директор, від 2014 — науковий керівник НДІ електроніки та мікросистемної техніки. Головний редактор науково-технічних журналів «Электроника и связь» (1995—2017) та «Мікросистеми, електроніка та акустика» (від 2017). Наукова діяльність спрямована на дослідже­н­ня актуальних фізико-технічних про­блем, повʼязаних з роз­робле­н­ням та викори­ста­н­ням електрон­них компонентів і систем для енергетики. До кола його наукових інтересів належать фізика матеріалів електроніки; аналіз і синтез електрон­них компонентів та систем для енергетики; роз­робле­н­ня приладів і при­строїв електроніки для пере­творе­н­ня, пере­дачі, зберіга­н­ня, утилізації електро­енергії та управлі­н­ня енергопотоками та ін. Одним із найголовніших його досягнень є роз­виток нового наукового напряму зі створе­н­ня широкого класу приладів і при­строїв на основі пʼєзо- і сегнето­електричних матеріалів. Виконав комплекс наукових робіт з дослідже­н­ня та оптимізації складу і технології матеріалів, результатом яких було роз­робле­н­ня теорії і моделей нового класу приладів електроніки та енергетики на пʼєзонапів­провід­никових і пʼєзоді­електричних структурах.

Завантажити статтю