Юр Марина Володимирівна

ЮР Марина Володимирівна (17. 06. 1968, м. Немирів Вінницької обл.) — мистецтвознавець. Доктор мистецтвознавства (2021). Державна премія України в галузі науки і техніки (2017). Членкиня НСХУ (2000). Закінчила Одеський педагогічний інститут (1991; викладачі В. Філіпенко, А. Риндін, Л. Уреньов), аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології НАНУ (Київ, 1996; керівник М. Селівачов), де й працювала від 1997: мистецтвознавець відділу образотворчого мистецтва, науковий співробітник групи координації міжнародних українознавчих досліджень (2006—07). У 1991—93 — викладач Черкаського педагогічного інституту; 1996—97 — на кафедрі філософії Київського військового гуманітарного інституту; 1997—2006 — науковий співробітник Інституту історії НАНУ; 2007—22 — в Інституті проблем сучасного мистецтва НАМУ (обидва — Київ): старший науковий співробітник (2011), провідний науковий співробітник; від 2022 — у Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну: проректор з наукової та міжнародної діяльності, від 2024 — професор кафедри мистецтвознавства і мистецької освіти. За сумісництвом — науковий співробітник Музею І. Гончара (1994—95), старший науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ (2007—15). Наукові дослідження присвячені проблемам образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, питанням теорії та методології мистецтвознавства й культурології, розробленню нових підходів до періодизації мистецтва, термінології щодо опису сучасних процесів у мистецтві, дослідженні концептуальних моделей живопису, контекстуальному та компаративному аналізі українського образотворчого мистецтва, сучасних візуальних практик. Авторка низки статей в ЕСУ, «Шевченківській енциклопедії», «Енциклопедії історії України».

Пр.: Звідкіля квітки на скрині? К., 1998; До проблеми колориту в українському народному розписі виробів з дерева. К., 1998; До проблеми сучасної авторської картини на релігійну тему // Народознавчі зошити. 2003. № 1—2; Мальоване дерево в музеях України // Музейна справа та музейна політика в Україні у ХХ ст. К., 2004; Ритм як стилеутворюючий чинник у побудові простору живописних творів М. Бойчука та бойчукістів // Мистецтвознавство України. 2009. Вип. 10; Абстрактний живопис України: світові тенденції і національні традиції // Сучасне мист-во. 2009. Вип. 5; Конвенціональний живопис як форма відображення ідеології тоталітарної системи // Там само. 2019. Вип. 15; Авторська модель мистецтва в науковому дискурсі // Укр. мистецтвознав. дискурс. 2021. Вип. 2; Art Experiment as an Implementation of Innovations // Художня культура. Актуальні проблеми. 2022. Вип. 1; Discourse «Academic — Experimental»: Theory and Practice // Сучасне мист-тво. 2022. Вип. 18; Українське малярство першої третини ХХ століття в науковому дискурсі: Національний аспект // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2022. Вип. 18.

М. Р. Селівачов

Основні праці

Звідкіля квітки на скрині? К., 1998; До проблеми колориту в українському народному розписі виробів з дерева. К., 1998; До проблеми сучасної авторської картини на релігійну тему // Народознавчі зошити. 2003. № 1—2; Мальоване дерево в музеях України // Музейна справа та музейна політика в Україні у ХХ ст. К., 2004; Ритм як стилеутворюючий чинник у побудові простору живописних творів М. Бойчука та бойчукістів // Мистецтвознавство України. 2009. Вип. 10; Абстрактний живопис України: світові тенденції і національні традиції // Сучасне мист-во. 2009. Вип. 5; Конвенціональний живопис як форма відображення ідеології тоталітарної системи // Там само. 2019. Вип. 15; Авторська модель мистецтва в науковому дискурсі // Укр. мистецтвознав. дискурс. 2021. Вип. 2; Art Experiment as an Implementation of Innovations // Художня культура. Актуальні проблеми. 2022. Вип. 1; Discourse «Academic — Experimental»: Theory and Practice // Сучасне мист-тво. 2022. Вип. 18; Українське малярство першої третини ХХ століття в науковому дискурсі: Національний аспект // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. 2022. Вип. 18.