ШТОЛЬКО́ Валентин Григорович (14. 09. 1931, с. Вікнина Джулинського, нині Голованівського р-ну Кірово­градської обл. — 23. 01. 2020, Київ) — архітектор. Доктор архітектури (1988). Президент Української академії архітектури (1992–2020). Народний архітектор України (1998). Державні премії СРСР (1981), УРСР у галузі науки і техніки (1983), України імені Т. Шевченка (1984), у галузі архітектури (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Закінчив Київський художній ін­ститут (1956). Від­тоді працював у Київському зональному НДПІ екс­периментального проєктува­н­ня; 1987–92 — головний архітектор України. Водночас викладав у Київському університеті будівництва та архітектури, Національному авіаційному університеті та Українському гуманітарному ін­ституті. Основний напрям наукових досліджень — архітектура споруд з висячим покри­т­тям. Ви­вчав нові обʼємно-планувальні та кон­структивні виріше­н­ня будівель із за­стосува­н­ням каркасних систем і великотривких покрит­тів (вантових, мем­бран­них, торкет-бетон­них, структурних, тентових, висячих залізобетон­них оболонок тощо). У працях також висвітлював роз­виток сучасного містобудува­н­ня та про­блеми архітектурно-будівельної галузі в Україні. Автор статей в ЕСУ. Серед реалізованих проєктів — готелі «Тарасова гора» у м. Канів Черкаської обл. (1962), «Турист» у Черкасах (1967, нині демонтований), «Градецький» у Чернігові (1980), «Спорт» (1992), легко­атлетичний манеж і Подільський критий ринок (обидва — 1980) у Києві, критий ринок у Чернівцях (1981), житловий район Прибережний у м. Біла Церква Київської обл. (1989). Його памʼяті була присвячена 12-та Всеукраїнська наукова конференція «Сучасна архітектурна освіта. Концептуальність архітектурної творчості» (19 листопада 2020).