Штейнгауз Гуго-Діонизій
ШТЕЙНГА́УЗ Гуго-Діонизій (14. 01. 1887, м. Ясло, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 25. 02. 1972, м. Вроцлав, нині Нижньосілезького воєводства, Польща) — математик. Член-кореспондент Польської АН (1952). Навчався у Львівському (1905–06) та Ґеттінґенському (Німеччина, 1906–11) університетах. 1911 отримав докторську ступінь на основі праці «Neue Anwendungen des Dirichlet’schen Prinzips» («Нові застосування принципу Діріхле»). 1911–14 жив і працював у рідному місті. Брав участь у 1-й світовій війні. 1917 габілітувався. Відтоді з перервою — у Львівському університеті: від 1920 — доцент, від 1923 — ординарний професор, 1920–39 — завідувач 1-ї кафедри математики, від 1939 — професор кафедри аналізу; водночас від 1939 — науковий співробітник при АН УРСР. Від 1941 через єврейську приналежність переховувався від нацистської влади. 1942 здобув фальшиві документи на ім’я Ґжеґожа Крохмального. Від 1945 — професор, перший декан факультету математики, фізики та хімії Вроцлавського університету; водночас — завідувач відділу природничих і економічних застосувань Інституту математики Польської АН. Співзасновник і редактор журналу «Studia Mathematica». Один із фундаторів Львівської математичної школи, був учителем С. Банаха. Наукові дослідження: функціональний аналіз, теорія вимірювання, теорія імовірностей, питання застосування математики до біології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Czem jest a czem nie jest matematyka. Lwów, 1923; Theorie der Orthogonalreihen. Warszawa; Lwów, 1936 (співавт.); Orzeł czy reszka? Warszawa, 1953; Kalejdoskop matematyczny. Warszawa, 1954; Sto zadań. Warszawa, 1958; Słownik racjonalny. Wrocław, 1980.
Рекомендована література
- Między duchem a materią pośredniczy matematyka. Warszawa; Wrocław, 2000;
- Wspomnienia i zapiski. Wrocław, 2002.