Партія духовного, економічного і соціального прогресу

ПА́РТIЯ ДУХО́ВНОГО, ЕКОНОМІ́ЧНОГО І СОЦIА́ЛЬНОГО ПРОГРЕ́СУ

Заснована 1994 на Установчому зʼ­їзді у Києві, у тому ж році зареєстрована Міністерством юстиції України. Метою створе­н­ня партії проголошено прагне­н­ня обʼ­єд­нати і очолити «всі здорові сили су­спільства», послідовно домагатися «справжнього народо­вла­д­дя» в Україні. Центральні статутні органи партії: зʼїзд, політична рада, ревізійна комісія; керівні особи: голова та його за­ступник. Ініціатор створе­н­ня і керівник — І. Бурдак, який на момент обра­н­ня був екс-генеральним директором Українського союзу промисловців і під­приємців. На час реєстрації чисельність партії становила понад 1800 осіб, 1998 — близько 14 тис. членів. Згідно із про­грамою основною метою діяльності була побудова в Україні морально здорового, економічно успішного су­спільства, головними принципами якого мали стати турбота про добробут народу, соціальна справедливість, правова культура, повага до праці. У громадсько-політичній сфері партія висувала зав­да­н­ня від­родже­н­ня суверен­ної, демократичної, правової Української Держави, що мало бути гарантоване за рахунок «реанімації» і зміцне­н­ня економіки України, за­провадже­н­ня регульованих ринкових від­носин, від­повід­альної соціальної політики. У духовно-культурному блоці про­грами партія, окрім зав­дань від­родже­н­ня національної культури та духовності, висувала тезу про мультикультурність, вільний роз­виток культур і конфесій усіх націй і національних груп України, зміцне­н­ня дружби між братніми словʼянськими народами, на­да­н­ня російській мові статусу другої державної. За результатами парламентських виборів 1998 партія здобула під­тримку 53 147 виборців (0,2 % голосів при 4-від­сотковому виборчому барʼєрі). В одномандатних виборчих округах також не вдалося провести жодного члена у народні депутати України. 2003 через поруше­н­ня партією Закону України «Про політичні партії в Україні» (2001) Верховний Суд України анулював її реєстраційне свідоцтво.