Партія національного врятування України

Визначення і загальна характеристика

ПА́РТІЯ НАЦІОНА́ЛЬНОГО ВРЯТУВА́ННЯ УКРАЇ́НИ (ПНВУ)

Заснована 1993 на Установчому з’їзді у смт Межова (нині с-ще Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.). На з’їзді затверджено програму, в якій проголошено, що партія проти гасла «Вся влада Радам!», а також, що вся повнота влади у країні повинна бути передана народу; ухвалено статут, обрано керівні органи та голову — Л. Єршова. У тому ж році зареєстрована Міністерством юстиції України. У реєстраційному свідоцтві зазначено, що мета діяльності партії — «побудова цивілізованої правової держави, сприяння виходу України з економічної і соціальної кризи та політичної нестабільності в суспільстві». Станом на 1998 у лавах ПНВУ нараховувалося 1863 особи. Плануючи взяти участь у парламентських виборах 1998, партія розробила передвиборчу платформу «За російсько-український союз, труд і справедливість», висунула гасло «Роботи, зарплати, відновлення Батьківщини» та вимогу надання російській мові статусу другої державної. Однак Центральна виборча комісія не зареєструвала подані ПНВУ документи у зв’язку з їхнім неправильним оформленням і невідповідністю вимогам законодавства. На президентських виборах 1999 партія підтримувала кандидатуру О. Ткаченка на пост Президента України. Учасники з’їзду, обговорюючи ситуацію у країні, наголошували, що Україні потрібен «свій Лукашенко». 2001 4-му з’їзді партії у м. Ірпінь (нині Бучанського р-ну Київської обл.) головою ПНВУ обрано М. Кубаєнка, який підтримав політичний курс Президента Л. Кучми. 2003 через порушення партією Закону України «Про політичні партії в Україні» (2001) Верховний Суд України анулював її реєстраційне свідоцтво.

Завантажити статтю