Шамарін Юрій Євгенович
ШАМА́РІН Юрій Євгенович (03. 08. 1935, ст. Даурія Читинської обл., нині Забайкальського краю, РФ — 15. 10. 2014, Київ) — фахівець у галузі механіки та гідроприладів. Доктор технічних наук (1985), професор (1989). Державна премія України у галузі науки і техніки (1998). Заслужений тренер України (1964). Державні нагороди СРСР. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут (1960), Вищу економічну школу господарського управління (Київ, 1982). У шкільні та студентські роки займався класичною боротьбою, був призером республіканських і всесоюзних змагань, тренером інститутської збірної (підготував 15 майстрів спорту). Працював 1960–63 у НВО «Екватор»; 1963–72 — начальник відділу, головний інженер ПКБ електрогідравліки (обидва — Миколаїв); від 1972 — головний технолог, головний конструктор НДІ гідроприладів (Київ), від 1998 — директор НДІ гідроприладів і генеральний директор НВО «Славутич»; водночас 1985–89 — професор, 1989–94 — завідувач кафедри обробки матеріалів тиском, 1994–2014 — професор кафедри механіки пластичності матеріалів та ресурсозберігаючих процесів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; 1992–94 — проректор, завідувач кафедри охорони праці та навколишнього середовища Інституту підвищення кваліфікації Мінмашпрому України; 1994–98 — директор НДІ нових фізичних і прикладних проблем (обидва — Київ). Наукові дослідження: технологія машино- та приладобудування, зокрема у галузі акустики, гідроакустики, гідромеханіки, обробки металів тиском, динаміки підводних буксованих систем, проблеми утилізації суден і кораблів. Розроблені ним дослідно-промислові електрогідравлічні установки «Удар-І», «Удар-ІМ», «Удар-4», «Молния-3», «Искра-2» впроваджені на промислових підприємствах, стали прототипом серійних установок останніх поколінь. Теоретичні дослідження використані для створення низки гідроакустичних комплексів, зокрема «Звезда-1», «Рось», «Нептун», РГБ-15, РГБ-25. Наукові основи проєктування конструкцій із полімерних композиційних матеріалів і розроблення впроваджені в серійне виробництво конструкцій літаків 13-ти типів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Электрогидравлический процесс формоизменения металлов. К., 1971; Листовая штамповка с использованием импульсных нагрузок. К., 1989; Высокопроизводительные методы обработки металлов давлением. К., 1991; Спеціальні методи обробки металів тиском. К., 1992; Динамика подводных буксируемых систем. Санкт-Петербург, 1995; Утилизация судов и кораблей. К., 1997; Подводные акустические антенны. К., 2000; Технология акустических антенн. К., 2001; Высокоскоростные методы обработки металлов давлением: Учеб. К., 2008; Високошвидкісні методи обробки металів тиском: Підруч. К., 2010 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Юрій Євгенович Шамарін // Київський політехнік. 2014, 30 жовт.