Процюк Василь

ПРОЦЮ́К Василь (псевдо — Кропива; 22. 12. 1914, с. Городиловичі, згодом Сокальського р-ну Львівської обл., 1946 знищене — 13. 05. 1944, с. Кордишів Шумського, нині Кременецького р-ну Тернопільської обл., похований у м. Шумськ) — учасник національно-визвольної боротьби. Золотий хрест бойової заслуги УПА 1-го класу (1945, 1952). Організував осередок товариства «Просвіта» у рідному селі. У 1930-х рр. став членом ОУН. Служив у польській армії. Під час 2-ї світової війни потрапив у німецький полон, звідки втік і повернувся на Волинь. 1941 заарештований радянськими органами державної безпеки і ув’язнений у Луцькій тюрмі, звідки теж втік. Командир сотні, куреня на Крем’янеччині, учасник і командир рейдів у Житомирську та Кам’янець-Подільську області (1943). Керівник вишкільного відділу штабу Воєнної округи «Богун» (кінець 1943 — початок 1944). Командир групи «Схід» УПА-Південь (1944), начштабу та заступник командира УПА-Південь (від лютого 1944). Член Крайового проводу ОУН осередніх і східних українських земель (весна 1944). Загинув у бою із підрозділом НКВС. Поблизу каплиці на місці знищеного с. Городиловичі 1995 встановлено пам’ятний знак П., 1996 у Шумську започатковано щорічні шахові турніри його імені.

Завантажити статтю