ПАХАРЕ́НКО Василь Іванович (12. 05. 1964, с. Слобода Черкаського р-ну Черкаської обл.) — літературо­знавець, поет, пере­кладач, публіцист, літературний критик. Доктор філологічних наук (2016). Дійсний член НТШ (2019). Член НСПУ (1994). Закінчив Черкаський педагогічний ін­ститут (1985). Учителював; від 1991 працює у Черкаському університеті: від 2016 — професор кафедри української літератури та компаративістики. П. одним із перших в Україні під­няв тему голодомору: його ста­т­тя (авторська назва «Геноцид») побачила світ 1987 (під заголовком «Голодний 33»), потім зʼявилася ще низка публікацій у періодиці. Під­сумком цієї праці стало ґрунтовне історико-публіцистичне дослідже­н­ня «Віті єдиного древа: Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ столі­т­тя» (Чк., 2005). У колі наукових інтересів П. як літературо­знавця — творчість Т. Шевченка, широкий спектр теоретико-літературних про­блем — феномен мистецтва, свобода творчості, специфіка руху мистецьких стилів тощо. Поезія П. має пере­важно філософську спрямованість, по­значена камерністю. Окремі вірші друкували у пере­кладах польською та англійською мовами. Автор і спів­автор шкільних під­ручників з української літератури для 5–11 класів, а також числен­них наукових та поетичних публікацій у вітчизняній і зарубіжній періодиці. Лауреат літературного конкурсу «Гранослов», премій «Берег надії» імені В. Симоненка, імені Д. Нитченка, імені М. Старицького.