Пашницький Василь Михайлович

ПАШНИ́ЦЬКИЙ Василь Михайлович (05. 06. 1903, с. Вовчинець, нині у складі Івано-Франківська — 27. 06. 1941, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — педагог, крає­знавець, бібліофіл. На­вчався у Станіславській українській гімназії. Навесні 1919 добровільно вступив до УГА, воював на Над­дні­прянщині. 1920 повернувся додому. Завершив гімназійну освіту (1926). У 1932 здобув ступінь магістра зі словʼянської філології, 1934 — докторат з філософії у Львівському університеті. Брав активну участь у пластунському русі: пластун-роз­відник 11-го куреня імені І. Мазепи, за­ступник полковника (1923—24), полковник (1924—25) 5-го куреня «Довбушівці» у Станіславі. Викладав польську мову в приватній гімназії товариства «Рідна школа». Збирав фольклор, спів­автор праці «Na pograniczu lemkowsko-bojkowskiem» (Lwów, 1935). Під­тримував ліві політичні організації. У січні 1940 при­значений директором ново­створеної Станіславської обласної бібліотеки, був її організатором, зумів зі­брати велику книгозбірню. У серпні того ж року звільнений із посади з ініціативи органів НКВС як неблагонадійний, частину зі­браного ним бібліотечного фонду вилучено і знищено. Викладав філологію у Станіславському учительському ін­ституті. 22 червня 1941 заарештований, закатований в увʼязнен­ні. Реабілітований 1991. У 2014 на фасаді будівлі Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки від­крито анотаційну дошку П.

Завантажити статтю