Пашницький Василь Михайлович
ПАШНИ́ЦЬКИЙ Василь Михайлович (05. 06. 1903, с. Вовчинець, нині у складі Івано-Франківська — 27. 06. 1941, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) — педагог, краєзнавець, бібліофіл. Навчався у Станіславській українській гімназії. Навесні 1919 добровільно вступив до УГА, воював на Наддніпрянщині. 1920 повернувся додому. Завершив гімназійну освіту (1926). У 1932 здобув ступінь магістра зі слов’янської філології, 1934 — докторат з філософії у Львівському університеті. Брав активну участь у пластунському русі: пластун-розвідник 11-го куреня імені І. Мазепи, заступник полковника (1923–24), полковник (1924–25) 5-го куреня «Довбушівці» у Станіславі. Викладав польську мову в приватній гімназії товариства «Рідна школа». Збирав фольклор, співавтор праці «Na pograniczu lemkowsko-bojkowskiem» (Lwów, 1935). Підтримував ліві політичні організації. У січні 1940 призначений директором новоствореної Станіславської обласної бібліотеки, був її організатором, зумів зібрати велику книгозбірню. У серпні того ж року звільнений із посади з ініціативи органів НКВС як неблагонадійний, частину зібраного ним бібліотечного фонду вилучено і знищено. Викладав філологію у Станіславському учительському інституті. 22 червня 1941 заарештований, закатований в ув’язненні. Реабілітований 1991. У 2014 на фасаді будівлі Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки відкрито анотаційну дошку П.
Рекомендована література
- Горбань Г. Василь Пашницький — перший директор Станіславської обласної бібліотеки, педагог, книголюб, краєзнавець // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII–XX ст. Л., 2006;
- Герої стрілецького чину. До 100-річчя Січового стрілецтва. Ів.-Ф., 2014.