Ціммерман Микола Володимирович

ЦІМ­МЕРМА́Н Микола Володимирович (20. 03(01. 04). 1890, Одеса — 14. 02. 1942, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — астроном. Син В. Цім­мермана. Доктор фізико-математичних наук (1937). Премія імені Ф. Бредіхіна АН СРСР (1948, посмертно). Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1912), де був залишений для здобу­т­тя професорського зва­н­ня. 1915—42 з пере­рвами — у Пулковській обсерваторії (Ленін­град): 1938—42 — завідувач астрометричного від­ділу; водночас від 1937 — засновник і завідувач кафедри астрометрії Ленін­градського університету. Від 1917 — у Миколаївському від­ділен­ні Пулковської обсерваторії; 1922—29 — в Одеській астрономічній обсерваторії. Голова Астрометричної комісії Астроради АН СРСР (1937—42). У 1917—24 отримав першокласні позиційні спо­стереже­н­ня зір на пасажному інструменті Миколаївської обсерваторії. Склав каталог координат опорних зір в зоні схиле­н­ня від +45 до +60°. 1934—39 за планом і під керівництвом Ц. у 5-ти обсерваторіях були проведені спо­стереже­н­ня для каталогу 2957 яскравих зір в зоні схиле­н­ня від -10 до +90°. Помер під час блокади Ленін­града.

Завантажити статтю