Ціммерман Микола Володимирович
ЦІММЕРМА́Н Микола Володимирович (20. 03(01. 04). 1890, Одеса — 14. 02. 1942, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — астроном. Син В. Ціммермана. Доктор фізико-математичних наук (1937). Премія імені Ф. Бредіхіна АН СРСР (1948, посмертно). Закінчив Новоросійський університет в Одесі (1912), де був залишений для здобуття професорського звання. 1915–42 з перервами — у Пулковській обсерваторії (Ленінград): 1938–42 — завідувач астрометричного відділу; водночас від 1937 — засновник і завідувач кафедри астрометрії Ленінградського університету. Від 1917 — у Миколаївському відділенні Пулковської обсерваторії; 1922–29 — в Одеській астрономічній обсерваторії. Голова Астрометричної комісії Астроради АН СРСР (1937–42). У 1917–24 отримав першокласні позиційні спостереження зір на пасажному інструменті Миколаївської обсерваторії. Склав каталог координат опорних зір в зоні схилення від +45 до +60°. 1934–39 за планом і під керівництвом Ц. у 5-ти обсерваторіях були проведені спостереження для каталогу 2957 яскравих зір в зоні схилення від -10 до +90°. Помер під час блокади Ленінграда.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Определение высоты астрономической обсерватории Новороссийского университета над уровнем моря // Зап. Новорос. ун-та. 1914. Вып. 4; Определение элементов солнечного экватора по наблюдениям в Одессе с Константиновским гелиографом // Там само. 1915. Вып. 6; Введение в практическую астрономию. Ленинград, 1936 (співавт.); Кооперативная работа обсерваторий СССР по составлению каталога «геодезических» звезд // Циркуляр ГАО. 1941. № 31; Каталог 2957 ярких звезд со склонениями от -10° до +90° // Тр. ГАО. 1948. Т. 11.
Рекомендована література
- Професори О(Н)У.
Завантажити статтю
Людина 
