Хоружий Григорій Фокович
ХОРУ́ЖИЙ Григорій Фокович (23. 05. 1947, с. Матяшівка Великобагачанського, нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 25. 12. 2018, Київ) — філософ, дипломат. Чоловік Л. Хоружої. Доктор філософських наук (1991), професор (1994), академік НАПНУ (2012). Надзвичайний і Повноважний Посол 2-го класу (2003). Закінчив Харківський університет (1970). Від 1992 працював у Посольстві України в РФ; 1995–98 — генеральний консул України у м. Мюнхен (Німеччина); 1998–99 — заступник Міністра інформації України; 1999–2000 — перший заступник голови Державного комітету інформаційної політики України; 2000–01 — заступник керівника Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України; 2001–04 — радник-посланник Посольства України в РФ; 2004–06 — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ватикані; 2006–07 — керівник управління Апарату Ради національної безпеки і оборони України; від 2007 — проректор з навчально-виховної роботи та міжнародних зв’язків Університету банківської справи НБУ (Київ). Досліджував проблеми вищої освіти, діяльність католицької Церкви, соціальні питання.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ватикан: історія і сучасність. Л., 2007; Моральний вимір економіки: соціальна відповідальність бізнесу та економічна ефективність. К., 2009; Etyka a ekonomia. Lublin, 2010 (співавт.); Академічна культура: цінності та принципи вищої школи. Т., 2012; Вища освіта: соціальна природа, структура і функції. П., 2013; Українська людина в європейському світі: виміри ідентичності: Навч. посіб. К., 2015 (співавт.); Протестантизм як результат європейської Реформації // Вісн. Київ. торг.-екон. ун-ту. 2017. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
