ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Пулюй Олександр Іванович

ПУЛЮ́Й Олександр Іванович (12. 05. 1901, Прага — 31. 12. 1984, м-ко Літцельдорф, Німеччина) — військовик, винахідник, підприємець. Син І. Пулюя. 1917 добровільно вступив до УСС, від листопада 1918 брав участь у боях із поляками за Львів. Від липня 1919 — зв’язковий кавалерійського полку 8-ї бригади УГА. Перехворів на тиф. У травні 1920 зумів утекти з більшовицького полону в Одесі. Потрапив у польський полон, з якого утік до Чехо-Словаччини, а згодом переїхав до Німеччини. Навчався у політехніці в м. Бреслау (нині Вроцлав, Польща). Автор винаходів у сфері передачі звуків, причетний до створення перших звукових фільмів у Берліні. На початку 1939 мобілізований до німецької армії. Служив у 9-му полку кавалерії «Фюрстенвальде». Оскільки володів польською, російською, українською, чеською мовами, згодом залучений до німецької розвідки (абверу). Працював у комісії з обміну громадянами між СРСР і Німеччиною, сприяв виїзду з Галичини, зайнятої радянськими військами, низки відомих українських громадсько-політичних діячів. 23 червня 1941 разом із О. Масикевичем створив у складі 2-ї німецької армії (командувач — генерал-полковник О. фон Шорберт) добровольчий український підрозділ «Пума», що проходив підготовку в м. Ясси (Румунія), отримав звання обер-лейтенанта. Організовував у Миколаєві, Херсоні та ін. українських містах адміністрацію, сприяв діяльності похідних груп ОУН. Після 25 серпня 1941, через переслідування німецькою адміністрацією українців, розпустив підрозділ «Пума». До 1943 — начальник курсів підготовки групи абверу «Дромадер». 1944 повернувся до Австрії. Після 2-ї світової війни працював над апаратами для виробництва кінофільмів. У м. Лінц (Австрія) створив власну кіностудію «Фрошберґ». Його документальні фільми «Забава камінцями» та «Сьогоднішнє містечко» відзначені першою нагородою на Берлінській міжнародній виставці. Вийшовши на пенсію, упорядковував архів свого батька. Співорганізатор акції «Стежками Батьків по Европі». Автор спогадів «Von der Galizischen Armee zur Deutschen Wehrmacht (1918–1939)» («Від Галицької армії до німецького вермахту (1918–1939)», Літцельдорф, 1980).

Рекомендована література

  1. Крохмалюк Р. Олександр Іван Пулюй (12. 5. 1901. — 31. 12. 1984) // Вісті комбатанта. Торонто; Нью-Йорк, 1985. Ч. 1;
  2. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). Л., 2003;
  3. Середницький Я. Пума — Дромадер. Абвер. Кн. 1–2. Т., 2015;
  4. Головач Ю., Пляцко P., Сварник Г. Петер Пулюй і архів Івана Пулюя. Л., 2020.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2024
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
військовик
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
883924
Вплив статті на популяризацію знань:
63
Бібліографічний опис:

Пулюй Олександр Іванович / М. Д. Вітенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-883924.

Puliui Oleksandr Ivanovych / M. D. Vitenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-883924.

Завантажити бібліографічний опис

Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2009
В. В. Мараєва
Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Й. Щусь
Єременко
Людина  |  Том 9  |  2009
В. Ю. Чехутська
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору