Федоров Михайло Борисович

Визначення і загальна характеристика

ФЕ́ДОРОВ Михайло Борисович (10. 11. 1936, Київ — 18. 01. 1988, там само) — фізик, фахівець у галузі нейтрон­ної фізики. Доктор фізико-математичних наук (1984). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1959). Працював 1962—70 в Ін­ституті фізики АН УРСР; від 1970 — в Ін­ституті ядерних досліджень АН УРСР (обидва — Київ): 1986—88 — провід­ний науковий спів­робітник. За­пропонував новий формалізм теорії роз­сія­н­ня, на основі якого об­ґрунтовано та доведено за­стосовність варіанта узагальненої оптичної моделі з пере­важним по­глина­н­ням в однофон­них ка­налах; пояснив ізотопний ефект у компаунд-процесах і про­аналізував роль кореляційних ефектів у компаунд-процесах, виконав значний обсяг екс­периментальних досліджень нейтрон­них пере­різів для кон­струкційних реакторних матеріалів для енергій нейтронів 0,4—4 МеВ.

Пр.: Ядра и рациональная стойкость кон­струкцион­ных материалов. К., 1978 (спів­авт.); Спектрометрия нейтронов средних энергий. К., 1979; Эф­фекты одночастично-вибрацион­ных со­стояний в компаунд-процес­сах // Ядерная физика. 1980. Т. 32, вып. 2; Роль кол­лективных ка­налов в нейтрон-ядерных взаимодействиях при низких и средних энергиях // Мат. конф. по ядерно-физ. ис­следованиям, посвящ. 50-летию осуществления в СССР реакции расщепления атомного ядра (октябрь 1982). Х., 1982; Generalized optical model at low neutron energies // Nuclear data for science and technology: Proc. Intern. conf. (Sept. 1982). Antwerpen, 1983.

Т. І. Яковенко

Завантажити статтю