Федоров Михайло Борисович
ФЕ́ДОРОВ Михайло Борисович (10. 11. 1936, Київ — 18. 01. 1988, там само) — фізик, фахівець у галузі нейтронної фізики. Доктор фізико-математичних наук (1984). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1959). Працював 1962–70 в Інституті фізики АН УРСР; від 1970 — в Інституті ядерних досліджень АН УРСР (обидва — Київ): 1986–88 — провідний науковий співробітник. Запропонував новий формалізм теорії розсіяння, на основі якого обґрунтовано та доведено застосовність варіанта узагальненої оптичної моделі з переважним поглинанням в однофонних каналах; пояснив ізотопний ефект у компаунд-процесах і проаналізував роль кореляційних ефектів у компаунд-процесах, виконав значний обсяг експериментальних досліджень нейтронних перерізів для конструкційних реакторних матеріалів для енергій нейтронів 0,4–4 МеВ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ядра и рациональная стойкость конструкционных материалов. К., 1978 (співавт.); Спектрометрия нейтронов средних энергий. К., 1979; Эффекты одночастично-вибрационных состояний в компаунд-процессах // Ядерная физика. 1980. Т. 32, вып. 2; Роль коллективных каналов в нейтрон-ядерных взаимодействиях при низких и средних энергиях // Мат. конф. по ядерно-физ. исследованиям, посвящ. 50-летию осуществления в СССР реакции расщепления атомного ядра (октябрь 1982). Х., 1982; Generalized optical model at low neutron energies // Nuclear data for science and technology: Proc. Intern. conf. (Sept. 1982). Antwerpen, 1983.
Завантажити статтю
Людина 
